Стрітення Господнє 2027: 2 лютого, що за свято і звичаї з громничною свічкою
Коротко. Стрітення Господнє у 2027 році Православна церква України і Українська греко-католицька церква в Україні відзначають у вівторок, 2 лютого; до календарної реформи 2023 року свято припадало на 15 лютого. Цього дня згадують, як на сороковий день після Різдва Марія і Йосиф принесли немовля Ісуса до Єрусалимського храму і там Його зустріли праведний Симеон і пророчиця Анна. За традицією ПЦУ, після літургії освячують воду і свічки, в УГКЦ теж освячують свічки. У народі освячену свічку звали громницею і берегли від грози, а саме свято вважали днем, коли «зима з літом зустрічається». Важливе застереження: народні звичаї і прикмети нижче записали тоді, коли Стрітення святкували за юліанським календарем, тобто 15 лютого за цивільним календарем; сучасні свідчення позначено окремо.
Зміст
Стрітення 2027 у календарі
| Дата | День | Що |
|---|---|---|
| 01.02.2027 | понеділок | Передсвято Стрітення |
| 02.02.2027 | вівторок | Стрітення Господнє, освячення свічок і води після літургії |
| 03.02.2027 | середа | Памʼять праведних Симеона Богоприїмця і пророчиці Анни |
| 09.02.2027 | вівторок | Віддання свята |
| 15.02.2027 | понеділок | Стрітення для громад, що лишилися на юліанському календарі |
Календарів ПЦУ і УГКЦ на 2027 рік станом на листопад 2026 року ми не знайшли, тому дати подано за постійною схемою Місяцеслова УГКЦ і календаря ПЦУ на 2026 рік, а дні тижня пораховано. Стрітення наступних років: 2028 середа, 2029 пʼятниця, 2030 субота, 2031 неділя.
Чому 2 лютого, а не 15
З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський календар, а УГКЦ в Україні на новий стиль для нерухомих свят; Пасхалію обидві церкви зберегли. Різниця між старим і новим стилем у XX-XXI століттях 13 днів, тож колишнє 15 лютого стало 2 лютого. Ще у 2022 році ПЦУ святкувала Стрітення 15 лютого. Громади ПЦУ, які рішенням не менше двох третин членів лишилися на юліанському календарі, відзначають його 15 лютого й далі.
Чому саме сорок днів: як нагадав у проповіді 2026 року Предстоятель ПЦУ, за законом на сороковий день після народження первістка батьки мали принести за нього жертву в храмі. Від 25 грудня до 2 лютого якраз 40 днів, якщо рахувати Різдво першим днем.
Що сталося за Євангелієм
Подію описує Євангеліє від Луки (2:22-40); його читають на святковій літургії. Коли минули дні очищення, Марія і Йосиф принесли немовля до Єрусалима, щоб «поставити Його перед Господом» і принести жертву, «пару горлиць або двоє голубенят». У храмі був праведний Симеон, якому Дух Святий відкрив, що він не помре, доки не побачить Христа. Він узяв дитину на руки і промовив:
«Нині, Владико, можеш відпустити слугу Твого за Твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили Твоє спасіння, що Ти приготував перед усіма народами; світло на просвіту поганам, і славу Твого люду - Ізраїля» (Лк 2:29-32).
Там же була пророчиця Анна, вдова, що дожила до вісімдесяти чотирьох років і «не відходила від храму». Звідси назва свята: це зустріч, «стрітення» Месії з двома праведниками. Самого слова «стрітення» у Святому Письмі, як зауважує Глава УГКЦ, немає. А розповідь, що Симеон був одним із перекладачів Старого Завіту на грецьку мову, походить не з Євангелія, а з церковного Передання.
Як святкує церква
- Стрітення належить до дванадцяти найбільших, дванадесятих свят; ним, за словами Глави УГКЦ, завершується сорокаденний різдвяний цикл.
- За богослужбовими вказівками ПЦУ, після літургії «за традицією» звершують мале освячення води і освячують свічки. Владика Венедикт (УГКЦ) повʼязує чин освячення свічок із «Требником» Петра Могили XVII століття.
- В УГКЦ Стрітення є і днем особливої молитви за богопосвячених осіб, монахів і монахинь.
- Римо-католики теж святкують 2 лютого, а в народі свято звуть «Матері Божої Громничної».
- У 2027 році Стрітення припадає на вівторок і не є пісним днем. Якщо воно випадає на середу чи пʼятницю, календар ПЦУ дозволяє рибу.
- Вихідним Стрітення не є: у статті 73 Кодексу законів про працю з релігійних свят названо лише Великдень, Трійцю і Різдво.
Громниця: стрітенська свічка
Освячену на Стрітення свічку в багатьох краях звали громницею або громичною, бо запалювали її під час грози. Від свічки, пише Воропай, і саме свято називали «Громицею», а ще «Стрічанням». Музей Івана Гончара наводить і назву «Зимобор». Назви свічки в записах етнографів (подано в називному відмінку, без наголосів):
| Де | Як звали свічку | Джерело |
|---|---|---|
| Березнівщина, Рівненщина | «стрєчана», «стрічана», «стрєтна», «громниця», «громова свєчка» | В. Галайчук, «Народознавчі зошити», 2019 |
| с. Заньки, Житомирщина | «стрічна», «громична» | О. Васянович, «Народознавчі зошити», 2021 |
| с. Камʼянка, Рівненщина | «громушка» | там само |
| с. Івановичі, Житомирщина | «громовиця», «стрічальна свічка» | там само |
| с. Мужиловичі, Надсяння | «стрітенниця», «громічна свічка» | У. Мовна, «Народознавчі зошити», 2019 |
| Західна Україна / центр | «громниця», «громнична свічка» / «стрітенська свічка» | «Локальна історія» |
Не плутайте: громичною чи громицею, за Воропаєм, звали і страсну свічку з Чистого четверга, а на Поліссі «Громницями» називали ще й вівторок після Провідної неділі.
Що робили з громницею, за записами:
- У грозу запалювали перед образами, «щоб оберегти людей і худобу від грому» (Воропай); на Березнівщині ставили на підвіконня і обходили з нею всі приміщення.
- Хрестики від грому. Полумʼям свічки випалювали хрестики на сволоку й одвірках (Енциклопедія історії України; с. Піща на Волині, запис О. Васяновича); на Рівненщині несли свічку з церкви запаленою і обходили з нею подвірʼя й будівлі.
- Підсмалювали волосся. За Енциклопедією історії України, дітям підсмалювали волосся, щоб не боялися грози; у с. Забужжя на Волині О. Васянович записав: «Як хто грому боїться, то підсмалюють волосся на голові на Громниці свічкою».
- Льон від рожі. На півночі Рівненщини до свічки примотували пасма льону; цей льон вважали помічним від рожі (бешихи) і головного болю.
- Людині, яка помирала, давали свічку в руки (Воропай; Надсяння; Покуття, «аби полегшити смерть»).
- Обкурювання членів родини, худоби і стайні (Покуття).
Скільки разів святити свічку, теж залежало від села. За записом із с. Малі Мокряни на Надсянні, який наводить У. Мовна, свічку святили три роки поспіль; у с. Балашівка на Березнівщині особливу силу приписували свічці, посвяченій сім разів (запис наводить В. Галайчук); а в с. Князівка на Рівненщині найсильнішою вважали свічку, освячувану девʼять років.
Стрітенська вода
Освячену воду, за Воропаєм, набирали в нову, ще невживану посудину і пильно берегли, тримаючи на божнику поміж образами. Нею натирали хворі місця і вважали помічною від «пристріту»; пасічники кропили вулики, господар кропив чумака перед дорогою, а батько кропив сина, який ішов на війну: «Боже тебе збережи!». Енциклопедія історії України згадує й воду, набрану «зі стріх і талого снігу», яку вважали цілющою для людей і тварин. У с. Балашівка на Березнівщині, прийшовши з церкви, кропили хату, хлів, садок, «щоб родив добре» (запис наводить В. Галайчук).
«Зима з літом зустрічається»
Народне пояснення свята Воропай передає так: цього дня «зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо - де була зима». Зиму уявляли старою бабою, а Літо молодою дівчиною, і вони сперечалися, кому йти, а кому вертатися: якщо до вечора потеплішало, переспорило Літо, якщо похолоднішало, перемогла Зима. Енциклопедія історії України бачить у цьому релікт давнього поділу року на теплу і холодну половини. З цього дня в багатьох селах починався весняний цикл: у с. Білка на Рівненщині до Стрітення співали колядки, а від Стрітення веснянки «аж до Трійці»; на Холмщині і Лемківщині з цього дня вже гукали весну.
Прикмети: одна ознака, різні відповіді
За погодою на Стрітення в селах ворожили про весну і врожай. Але одна й та сама ознака в різних записах означала різне, тож це не прогноз, а етнографічні записи часів, коли свято припадало на 15 лютого за цивільним календарем:
| Що примічали | Що це означало і де записано |
|---|---|
| Відлига, капає зі стріх | пізня весна (Воропай); дощова весна (Енциклопедія історії України); весна прийде швидко і поля вродять (Рівненщина, записи А. Панкової 2018 року); «буде капати мед з вулика» (с. Лужки, Надсяння); рання весна у волинян і затяжна зима в Карпатах («Локальна історія») |
| Мороз | чекай ранньої весни (Енциклопедія історії України); «Коли на Стрітення мороз переможе тепло, то борше буде літо» (парох М. Зубрицький, с. Мшанець, кінець XIX ст., за цитуванням Ю. Пуківського) |
| Півень напʼється води | «жди ще стужі» (Воропай); «на Юрія віл не наїсться травиці» (приказка з Номиса у Воропая); «до Юрʼя вол напасеца» (с. Богуші, Березнівщина) |
| Тріщать свічки в церкві | грозове літо (Енциклопедія історії України); літо з бурями та зливами (Рівненщина, записи А. Панкової 2018 року) |
| Ясна тиха погода | добрий урожай і роїння бджіл (Воропай) |
| Сніг | добре на гриби (с. Балашівка, Березнівщина) |
Ще одна цікавинка: на Волині й Поділлі за днем тижня, на який випало Стрітення, обирали день зажинок; якщо свято припадало на понеділок, зажинали у вівторок, бо понеділок вважали «важким днем». Ідеться, звісно, про Стрітення за старим стилем.
Що з цього живе сьогодні
За богослужбовими вказівками ПЦУ, освячення води і свічок лишається частиною святкової служби. Глава УГКЦ нагадував про звичай запалювати стрітенську свічку тоді, коли людина чи родина переживає «момент найбільшого страху», а CREDO у 2025 році писало, що громниці часто запалюють і під час повітряної тривоги. Певних приписів, як користуватися свічкою, немає, наголошує владика Венедикт, а обовʼязку всім освячувати свічки, за CREDO, теж немає. У записах Музею Гончара 2018 року жінка з Рівненщини розповідала, що її бабуся і мама тримали стрітенську свічку в хаті, а вона тепер завжди тримає її на покуті. А. Кілар у статті 2017 року писала, що на Покутті, щоб донести вогонь свічки додому, тоді використовували пластмасовий вершечок від пляшки води.
Чого в джерелах немає
У мережі про Стрітення пишуть багато такого, чого ми не знайшли в жодному з етнографічних джерел (Воропай, Енциклопедія історії України, пʼять статей «Народознавчих зошитів», тексти Музею Гончара):
- заборон на Стрітення: не шити, не прати, не прибирати, не вирушати в дорогу;
- «води з трьох колодязів»;
- прохань до Симеона про поповнення в родині;
- твердження, що церква «взяла» давнє свято зустрічі Зими й Весни.
Це не означає, що так ніде не кажуть, але подавати це як давню традицію немає підстав.
Дати перехідних свят 2027 року, від Великого посту до Трійці: Великдень 2027.
Наступне велике народне свято після Стрітення, Масляна, у 2027 році припадає на 8-14 березня: Масляна 2027.
Часті питання
Коли Стрітення у 2027 році?
У вівторок, 2 лютого. Для громад на старому стилі 15 лютого, у понеділок.
Чому Стрітення тепер 2 лютого?
Бо з 1 вересня 2023 року ПЦУ і УГКЦ в Україні відзначають нерухомі свята за новим стилем. За юліанським календарем свято теж припадає на 2 лютого, але це 15 лютого за цивільним календарем.
Що означає слово «Стрітення»?
Зустріч: немовля Ісуса в храмі зустріли праведний Симеон і пророчиця Анна.
Що освячують на Стрітення?
За традицією ПЦУ, після святкової літургії освячують воду і свічки; в УГКЦ теж освячують свічки.
Що таке громниця?
Освячена на Стрітення свічка, яку берегли й запалювали під час грози. Так само в деяких краях звали і страсну свічку з Чистого четверга.
Чи вихідний Стрітення?
Ні, його немає серед святкових днів у Кодексі законів про працю.
Чи піст на Стрітення?
У 2027 році ні: це вівторок. Якщо свято випадає на середу чи пʼятницю, ПЦУ дозволяє рибу.
Джерела
- Постанова Архієрейського собору ПЦУ від 24.05.2023 про календар
- Декрет УГКЦ про перехід на новий стиль (2023)
- Православний церковний календар ПЦУ на 2026 рік
- Богослужбові вказівки ПЦУ на 2026 рік
- Місяцеслов УГКЦ
- Владика Венедикт (Алексійчук), «Стрітенська свічка - знак Христового світла»
- О. Воропай, «Звичаї нашого народу», т. 1, Мюнхен, 1958
- О. Ю. Чебанюк, «Україна, держава: календарні обряди», Енциклопедія історії України: Україна-Українці, кн. 1, 2018
- А. Панкова, Музей Івана Гончара, «Стрітення - перше весняне свято українців» (записи 2018 року)
- В. Галайчук, «Народний календар Березнівщини в обрядах, звичаях та фольклорі», «Народознавчі зошити», 2019, № 4
- У. Мовна, «Обрядовий комплекс традиційного бджільництва українців Надсяння», «Народознавчі зошити», 2019, № 3
- О. Васянович, «Народознавчі зошити», 2021, № 6 (Правобережне Полісся)
- А. Кілар, «Поминальні мотиви в календарній обрядовості», «Народознавчі зошити», 2017, № 1 (Покуття)
- В. Конопка, «Зажинки та обжинки в українців південно-західного історико-етнографічного регіону: часові параметри», «Народознавчі зошити», 2016, № 2
- «Локальна історія», Ю. Пуківський, «Стрітення: коли зима зустрічає весну»
- CREDO, про Стрітення в латинському обряді (2025)
- Дивенсвіт, Євангеліє від Луки 2:22-40
- ПЦУ, проповідь Митрополита Епіфанія на Стрітення 02.02.2026
- ПЦУ, літургія в день Стрітення 15.02.2022
- УГКЦ, слово Глави УГКЦ на Стрітення 02.02.2024
- УГКЦ, слово Глави УГКЦ на Стрітення 02.02.2026
- Музей Івана Гончара, календар: «Стрітення» (архівна копія)
- Кодекс законів про працю України, стаття 73
