Масляна 2027: коли сирна седмиця, звичаї з колодкою і що їли
Коротко. Масляна, або сирна седмиця, у 2027 році триває з понеділка, 8 березня, до неділі, 14 березня, а 15 березня починається Великий піст. Дати однакові для Православної церкви України і Української греко-католицької церкви в Україні: обидві після календарної реформи 2023 року зберегли стару Пасхалію, а Масляна завжди починається за 55 днів до Великодня, який у 2027 році припадає на 2 травня. Цього тижня мʼясо вже не їдять, а молоко, сир і яйця дозволені; остання неділя, Прощена, закінчується чином прощення. Нижче календар тижня, записи етнографів про колодку і Колодія в різних краях, масничні страви та розбір популярних «традицій», які насправді місцеві або не підтверджені.
Зміст
Масляна 2027: дати
| Дата | День | Що |
|---|---|---|
| 6 березня | субота | Мʼясопусна (поминальна) субота |
| 7 березня | неділя | Неділя мʼясопусна, про Страшний суд: «заговини на мʼясо» |
| 8 березня - 14 березня | понеділок - неділя | Сирна (масляна) седмиця |
| 14 березня | неділя | Неділя сиропусна, Прощена; після вечірні чин прощення |
| 15 березня | понеділок | Початок Великого посту |
| 2 травня | неділя | Великдень |
Календарів ПЦУ і УГКЦ на 2027 рік станом на 1 листопада 2026 року ми не знайшли, тож дати пораховано за правилом, яке видно в календарях 2026 і 2024 років: у 2026 році Великдень був 12 квітня, а сирна седмиця тривала з 16 по 22 лютого; у 2024 році Великдень був 5 травня, а сирна седмиця з 11 по 17 березня. В обох випадках понеділок Масляної припадає за 55 днів до Великодня, а Прощена неділя за 49. Обидві церкви після реформи календаря 2023 року зберегли чинну Пасхалію, тому рухомі дні, як-от Масляна, рахуються від Великодня, а не зсуваються разом із нерухомими святами.
Масляна в наступні роки (розрахунок за тим самим правилом):
| Рік | Сирна седмиця | Великдень |
|---|---|---|
| 2028 | 21 лютого - 27 лютого | 16 квітня |
| 2029 | 12 лютого - 18 лютого | 8 квітня |
| 2030 | 4 березня - 10 березня | 28 квітня |
| 2031 | 17 лютого - 23 лютого | 13 квітня |
За розрахунком на 1900-2099 роки, понеділок Масляної ніколи не припадає раніше 8 лютого чи пізніше 14 березня, тож свято завжди між 8 лютого і 20 березня і ніколи не буває в січні. Дату Великодня і головних перехідних свят для років 1900-2099 можна порахувати калькулятором на сторінці «Великдень 2027».
Що каже церковний календар
- Назви. Календар ПЦУ називає цей тиждень сирним (масляним) і позначає як загальницю; в УГКЦ це «Тиждень сиропусний». Неділя перед ним в обох церквах мʼясопусна, про Страшний суд, а остання неділя сиропусна, Прощена.
- Їжа. За календарем ПЦУ, упродовж усього тижня дозволено молоко та яйця; богослужбові вказівки ПЦУ додають, що мʼяса не їдять від понеділка сирного тижня до Великодня, а в понеділок сирного тижня двічі на день споживають сир і яйця. Оскільки це загальниця, звичного одноденного посту в середу і пʼятницю немає. Про рибу календар ПЦУ в приписах на цей тиждень не пише.
- Середа і пʼятниця. Літургія в ці дні не звершується ні в ПЦУ, ні в УГКЦ; за календарем ПЦУ, з вечірні служби відправляють подібно до великопостових, з молитвою преподобного Єфрема Сирина.
- Вінчання за календарем ПЦУ не звершують від неділі мʼясопусної до неділі сиропусної включно.
- Субота сиропусного тижня присвячена всім преподобним отцям.
- Прощена неділя. На літургії читають Євангеліє від Матвія 6:14-21 про прощення, згадують вигнання Адама з раю, а після вечірні звершують чин прощення: за вказівками ПЦУ, архієрей першим просить прощення в присутніх із доземним поклоном. ЕСУ пише, що духовенство і парафіяни взаємно просять одне в одного прощення, щоб увійти у Великий піст, примирившись із ближніми. В УГКЦ цю неділю ще називають Неділею всепрощення.
Народне прощення, за Воропаєм, виглядало так: увечері на «постові заговіни» старші люди ходили до рідних і знайомих «прощатися», просити прощення за кривди за цілий рік, а часом і на цвинтар. Відповідали коротко: «Прости мені!» - «Бог простить!».
Назви: Масляна, Масниця, Колодій
Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) подає статтю під назвою «Масниця» і перелічує інші назви: Колодій, Колодка, Масляна, Сиропусний тиждень, Прощена неділя, Заговини на Великий піст, Запусти. Назва, за ЕСУ, від того, що цього тижня їли переважно яйця й молочне. Енциклопедія історії України (ЕІУ) пише, що на більшості української етнічної території тиждень перед постом звали «Сирним» або «Масницями». Олекса Воропай вживає назву «Масляна» і ділить тиждень на три частини: зустріч у понеділок, «перелом» у «широкий» четвер і «прощальну неділю».
На Поділлі, як пише дослідниця Тетяна Пірус, традиційна назва свята Колодій; одним із ранніх джерел терміна вона називає «Великдень у подолян» Анатолія Свидницького (журнал «Основа», 1861). На Волині, за польовими записами Юрія Пуківського, кажуть Масниця, причому так звуть або весь тиждень, або його останні дні, найчастіше від четверга до неділі. Надія Зяблюк (Музей Івана Гончара) додає назви Масляниця, Сиропуст, Туриця і зазначає, що назви Масляна, Масниця, Масляниця, за дослідниками, зʼявилися не раніше XVI століття.
Не плутайте із «загальницею»: у церковному календарі це тиждень без одноденного посту (і Масляна в ПЦУ саме загальниця), а в народі, за Зяблюк, Загальницею звали ще й Всеїдний тиждень, третій перед Великим постом.
Колодка і Колодій: як було в різних краях
Головним українським звичаєм Масляної була колодка: неодруженим чи їхнім батькам привʼязували поліно або палицю як жартівливу кару за те, що не взяли шлюбу до посту, і знімали лише за викуп. Деталі в записах дуже різні, тож нижче кожен варіант зі своєю місцевістю і джерелом:
| Де і коли | Як було | Джерело |
|---|---|---|
| Без місцевості | Заміжні жінки весь тиждень «справляють колодку»: у понеділок у корчмі сповивають поліно, і далі «колодка народилась», хрестилась, помирає, її ховають і «плачуть». Того ж понеділка жінки привʼязують колодку до ноги матерям дорослих неодружених дітей, а дівчата парубкам до лівої руки, оздоблену стрічками і паперовими квітами; парубки платять викуп | О. Воропай |
| Поділля і Середнє Подніпровʼя, 1920-ті | Жінки «народжують» Колодія, деревʼяне поліно, у понеділок, у вівторок гуляють похрестини, у середу він «хворіє», у четвер «помирає», у пʼятницю його «ховають», у суботу поминають | ЕІУ (за записами М. Гайдая, А. Кримського і респондентів Етнографічної комісії ВУАН) |
| Околиці Браїлова на Поділлі, 1929 | «Колодій робиться з поліна, його украшають, як ляльку, стрічками, квіточками»; у четвер його ховають і потім спалюють; у суботу жінки без чоловіків святкують, що «збулися Колодія» | запис М. Гайдая, за Т. Пірус |
| Харківська і Херсонська губернії | Колодку привʼязували до ноги матері дорослого хлопця чи дівчини | ЕСУ |
| Київщина | Дівчата привʼязували колодку старим парубкам, які мусили її волочити до викупу | ЕСУ |
| Рівненський повіт Волинської губернії | У понеділок у корчмі дівчата і хлопці привʼязували колодку кожному, хто заходив, і вимагали викуп | ЕСУ |
| Черкащина, 1920-ті | Баби привʼязували колодку до спини парубкові чи дівчині, що заходили до хати, і звʼязували руки до викупу | ЕСУ |
| Гощанський і Острозький райони Рівненщини, міжвоєнний час | Парубкам привʼязували поліно до ноги або руки, переважно жінки старшого віку; відкуп горілкою | польові записи Ю. Пуківського |
| Славутчина (Хмельниччина) | «Колодкою» найчастіше звали гостину на Масницю, яку влаштовувала неодружена молодь | Ю. Пуківський |
| Славутчина, села Великий Скнит і Клепачі, записи 2007 року | Памʼятали звʼязок масничної колодки з великоднім обдаровуванням; у Великому Скниті розповіли, що хлопці на Масницю «од четверга до суботи» приходять до дівчат із горілкою, «напивають колодку», а на Паску дівчина «оддає йому ту колодку назад» хусткою і червоними яйцями | В. Галайчук |
| Вінниччина | На другий або третій день Великодня дівчата «віддають колодку»: дарують парубкам писанки в хустинці, а ті запрошують їх до танцю | записи Т. Пірус |
| Львівщина; Волинь | На Львівщині в четвер «продавали» колодку на ярмарку, на Волині справляли її похорони | Н. Зяблюк |
Що могло бути колодкою: брусок, поліно, палиця, качалка, ослін, віник, а з кінця XIX століття букети квітів і подарунки, як-от пояси, стрічки, хустки (Зяблюк). Привʼязати її можна було лише раз на рік, викуп був обовʼязковий, а самому відвʼязуватися не годилося. ЕСУ пише, що звичай чіпляти колодку всім неодруженим зберігався до кінця 1920-х років. Пуківський знаходить аналогії у Словенії та Хорватії, де неодружених змушували тягнути корито або колоду.
Деякі звичаї жили довго і поверталися. У селі Рахни-Лісові на Вінниччині, за записом Т. Пірус 2011 року, Колодія відзначали до початку 1960-х. Загалом, як пише Пірус, у 1970-х свято Колодій уже не відзначали, а після проголошення незалежності інтерес до народних свят зріс, і Колодія знову почали відзначати. Що Колодій «уособлював божество родючості», ЕІУ подає лише як припущення дослідників.
Інші звичаї тижня
- Перед Масляною. Неділю мʼясопусну звали «ніжковими заговинами»: востаннє до посту їли мʼясо і холодець зі свинячих ніжок (Воропай, ЕІУ).
- Четвер. За Воропаєм, господині гуляли компаніями, «щоб телята водились», і не пряли весь тиждень, «щоб масло не гіркло»; Зяблюк пише, що заборона прясти діяла в усі масничні дні. На Рівненщині, за ЕІУ, у четвер масляного тижня шанували святого Власія.
- Пʼятниця. Частування тещі: за Воропаєм, з тещею «возився» той, хто одружився в різдвяні мʼясниці.
- Назви днів. На Київщині, за Зяблюк, понеділок звали окаянним, вівторок щасливим, середу бабською, четвер жирним, пʼятницю пісною, суботу конечною, неділю чорною; середу на Поділлі й Полтавщині ще й «зноби-баба».
- Кінець тижня в різних краях (ЕІУ): на Поділлі возили селом на санях огрядну жінку-«Масницю», на Харківщині виганяли Козла, на Київському й Житомирському Поліссі палили старі речі, колеса і сміття, а молодь розбивала санчата на знак кінця зими. Молодих, що побралися за рік, вшановували громадою і катали на санях.
- На Славутчині в масничний четвер подекуди «ховали Савку», жартома ховаючи його в снігу, але, як пише Галайчук, навіть там не повсюди.
- Прикмети (Воропай): «Яка погода на сиропустну неділю, така й на Великдень буде», «Як сонце сходить рано, то й весна рання буде».
- Після Масляної. Перший день посту звали «жилавим» понеділком, «полоскозубом» або «чистим понеділком» (Воропай), а на Славутчині, за Галайчуком, того дня ще «полоскали зуби горілкою».
Що їли на Масляну
Ті джерела, що називають головну страву Масляної, називають вареники з сиром. Воропай пише про вареники з сиром і сметаною, які «годиться варити щодня», а Пірус називає їх обовʼязковою стравою Колодія на Поділлі. ЕСУ перелічує обрядову їжу: млинці (налисники), вареники, пироги, сир, масло, сметана, яйця; на Полтавщині, Сумщині, Дніпропетровщині й Вінниччині сусіди сходилися на спільний обід. Зяблюк згадує й рибу, а церковний календар ПЦУ в приписах на цей тиждень про рибу не пише.
| Край | Що готували (за Н. Зяблюк) |
|---|---|
| Київщина | «колотуха», ряжанка, «насирники» |
| Карпати | пироги (вареники) з бринзою, бануш на сметані |
| Слобожанщина | щодня вареники з сиром, сирники, гречані млинці, мандрики |
| Херсонщина | вареники, млинці, бабка з локшини і рису з родзинками |
| Поділля | пампушки, гречані або пшоняні млинці на маслі зі сметаною |
| Правобережне Полісся | вареники з сиром, пляцочки (млинці), завіваночки (налисники з сиром), «балабушечки» |
А млинці? Тут джерела розходяться. Воропай називає гречані млинці на маслі чи смальці теж обрядовою їжею, ЕСУ ставить млинці першими в переліку, а Зяблюк пише, що млинці на Масницю не були характерні, окрім кількох регіонів, як-от Чернігівщина, Слобожанщина і Південь, де їх пекли поряд з варениками.
Що з популярного не підтверджено
- Спалювання опудала «по всій Україні». ЕІУ пише про соломʼяне опудало зими, яке спалювали після свята, лише на Слобожанщині і Пряшівщині. На Поділлі, за записом 1929 року, спалювали поліно-Колодія, а на Поліссі старі речі. Без регіональних уточнень про спалювання опудала пише лише газетний передрук на сайті Музею Гончара, тож говорити про давню загальноукраїнську традицію підстав замало.
- Млинці як символ сонця. У зібраних записах є одне таке пояснення, у листі з Харківщини 1920-х років до Етнографічної комісії: «У честь Місяця варять вареники, а у честь Сонця пичут млинці». Дослідники тлумачать млинці по-різному, одні як сонячний символ, інші як повʼязані з культом предків, а Воропай лише цитує інше видання: «імовірно, є символ... сонця».
- «Вареник як символ місяця» є тлумаченням дослідників («очевидно», пише Зяблюк), а не народне пояснення, окрім того самого листа з Харківщини.
- Назви днів на кшталт «загравання, розгуляй» в українських етнографічних джерелах, які ми переглянули, не знайдено (назву «зустріч» для понеділка дає Воропай); українські записи дають інші назви днів (див. вище).
- «Масляна починається за 56 днів» або «може бути в січні». Понеділок Масляної за 55 днів до Великодня, і в січні вона не буває.
- «Масляна, давнє язичницьке свято». Надія Зяблюк пише про це обережно: аналогію з язичницьким попередником можна проводити «досить умовно», а у статті 2007 року зазначала, що ґрунтовного дослідження локальних особливостей свята немає.
Чи вихідний
Окремого святкового дня Масляна не дає: її і Прощеної неділі немає серед святкових і неробочих днів статті 73 КЗпП; з релігійних свят там названо лише Великдень, Трійцю і Різдво Христове. У 2027 році перший день Масляної, 8 березня, збігається з Міжнародним жіночим днем, який у статті 73 є. Але під час воєнного стану норми статті 73 не застосовуються (Закон № 2136-IX); указом № 1060/2026 воєнний стан продовжено з 31 жовтня 2026 року на 90 діб, до кінця січня 2027 року, а що діятиме в березні, наперед невідомо. Звичайні щотижневі вихідні визначає графік роботи.
Часті питання
Коли Масляна у 2027 році?
З понеділка, 8 березня, до неділі, 14 березня. Великий піст починається 15 березня.
Коли Прощена неділя у 2027 році?
14 березня, в останній день Масляної.
Як порахувати Масляну?
Понеділок Масляної за 55 днів до Великодня, Прощена неділя за 49. Для ПЦУ і УГКЦ в Україні Великдень рахують за юліанською Пасхалією.
Чи можна їсти мʼясо на Масляну?
Ні: за богослужбовими вказівками ПЦУ мʼясо не вживають від понеділка сирного тижня до Великодня, а молоко і яйця, за календарем ПЦУ, дозволені весь тиждень.
Чи є піст у середу і пʼятницю на Масляну?
Звичного одноденного посту немає, бо це загальниця, але в ці дні не служать Літургію, а з вечірні служби подібні до великопостових.
Що таке колодка на Масляну?
Жартівлива кара неодруженим або їхнім батькам: до ноги чи руки привʼязували поліно або палицю, і зняти її можна було лише за викуп. Як саме, залежало від краю.
Що головне їли на Масляну?
Вареники з сиром, а також інші страви з сиру, масла, сметани і яєць. Млинці пекли не всюди.
Чи спалюють опудало на Масляну?
За ЕІУ, соломʼяне опудало зими спалювали на Слобожанщині і Пряшівщині; енциклопедії не описують це як загальноукраїнську традицію.
Чи вихідний на Масляну?
Окремого святкового дня немає: Масляної немає в статті 73 КЗпП. У 2027 році її перший день збігається з 8 березня, яке в статті 73 є, але під час воєнного стану ця стаття не застосовується.
Джерела
- Православний церковний календар ПЦУ на 2026 рік
- Богослужбові вказівки ПЦУ на 2026 рік
- Постанова Архієрейського собору ПЦУ від 24.05.2023 про календар
- Церковний календар УГКЦ на 2026 рік
- Церковний календар УГКЦ на 2024 рік
- Декрет УГКЦ про перехід на новий стиль для нерухомих свят (2023)
- УГКЦ, слово Глави УГКЦ у Сиропусну неділю
- О. Воропай, «Звичаї нашого народу», т. 1, Мюнхен, 1958
- О. Ю. Чебанюк, «Україна, держава: календарні обряди», Енциклопедія історії України: Україна-Українці, кн. 1, 2018
- Л. В. Іванникова, «Масниця», Енциклопедія сучасної України, т. 19
- Ю. Пуківський, «Традиції дошлюбного спілкування молоді у волинян», «Народознавчі зошити», 2011, № 3
- В. Галайчук, «Народний календар Славутчини в обрядах, звичаях та фольклорі», «Народознавчі зошити», 2019, № 5
- Т. Пірус, «Свято Колодія як відображення українських народних обрядів (на матеріалах Поділля)»
- Н. Зяблюк, «Масниця в Україні», Музей Івана Гончара (архівна копія)
- Музей Івана Гончара, «Вареники на Масницю» (архівна копія)
- Музей Івана Гончара, передрук «У понеділок розпочинається «смачний тиждень» - Масниця» (архівна копія)
- Кодекс законів про працю України, стаття 73
- Закон України № 2136-IX
- Указ Президента № 1060/2026 про продовження строку дії воєнного стану
Дати 2027-2031 років пораховано за юліанською Пасхалією; правило розрахунку перевірено на календарях ПЦУ і УГКЦ 2026 року та УГКЦ 2024 року.
