День святої Варвари 2026: 4 грудня, хто вона, звичаї і що варили на Варвари

Коротко. День памʼяті святої великомучениці Варвари у 2026 році припадає на пʼятницю, 4 грудня: так у календарях і ПЦУ, і УГКЦ, які з 2023 року живуть за новим стилем. Наступного дня, 5 грудня, памʼять преподобного Сави, а 6 грудня День святого Миколая; у народі ці три дні називали «Миколиними святами». 4 грудня також День ракетних військ і артилерії: з 2024 року його приурочили до дня святої Варвари. Нижче житіє, історія мощей у Києві і народні звичаї, але лише ті, що справді записали етнографи, з місцями запису та датами експедицій або публікацій, коли їх установлено.

Звідки дані. Дати взято з офіційних церковних календарів ПЦУ і УГКЦ на 2026 рік, історію з Енциклопедії історії України та Енциклопедії Сучасної України, звичаї з книги Олекси Воропая «Звичаї нашого народу» і польових записів, опублікованих у журналі «Народознавчі зошити» Інституту народознавства НАН України. Популярних «прикмет», яких у цих джерелах немає, ми не подаємо; про них окремий розділ наприкінці.

Коли День святої Варвари у 2026 році

ПЦУ перейшла на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року, УГКЦ в Україні з того ж дня перейшла на новий стиль для нерухомих свят. ПЦУ дозволила окремим парафіям і монастирям лишитися на юліанському календарі за рішенням не менше ніж двох третин громади; у таких громадах День Варвари відзначають 17 грудня (у 2026 році четвер). В УГКЦ можливість жити за юліанським календарем зберігалася лише до 2025 року.

Як змінилася дата на практиці: 17 грудня 2021 року Митрополит Епіфаній служив у день памʼяті Варвари літургію в Михайлівському Золотоверхому соборі, а 4 грудня 2025 року, вже за новим стилем, там само очолив літургію в той самий день памʼяті.

Піст. 4 грудня 2026 року припадає на Різдвяний (Пилипів) піст, який за календарем ПЦУ триває з 15 листопада по 24 грудня, до того ж пʼятниця і без того пісний день. Що можна їсти в цей час, ми розповіли на сторінці Різдвяний піст.

Хто така свята Варвара

За житійним переказом, який викладає Енциклопедія історії України, Варвара народилася в римській колонії Геліополь (нині Баальбек, Ліван) у родині заможного громадянина Діоскора; мати рано померла. Дівчиною вона потоваришувала з християнками, і близько 306 року її охрестив священик з Єгипту, який приїхав до Геліополя під виглядом купця. Сповідування християнства тоді в східній частині Римської імперії вважали державною зрадою. Батько видав доньку владі; претор наказав бичувати її, а коли вона не зреклася віри, засудив до страти. Голову Варварі відтяв мечем сам батько. У цьому переказі страту датовано 4 грудня 306 року за юліанським календарем.

Житіє, укладене святителем Дмитром Тупталом, додає подробиці: батько збудував для доньки високу вежу і замкнув її там; гнівався, що в новій лазні за наказом Варвари зробили три вікна замість двох; разом із Варварою стратили християнку Юліанію, а батька і правителя Мартіяна вбила блискавка. Місце народження різні традиції називають по-різному: Геліополь (Іліополь), територія сучасної Сирії чи Туреччини.

На іконах Варвару зображують молодою дівчиною з чашею для причастя; літургіст УГКЦ отець Василь Рудейко припускає, що чаша повʼязана з її вшануванням як помічниці вмираючих у багатьох країнах. Її також здавна вважали захисницею від наглої, несподіваної смерті. Католицьке медіа CREDO окремо зазначає, що історичних доказів існування Варвари немає, є лише перекази.

Мощі святої Варвари в Києві

За Енциклопедією історії України, Варвара особливо шанована в українському православʼї; ЕІУ також описує київську історію її мощей. За Енциклопедією Сучасної України, в Україні зберігаються мощі Варвари, яку на Заході знають як святу Барбару.

Свіжого офіційного підтвердження, де саме мощі зберігаються у 2026 році і в які дні біля них служать, ми не знайшли, тому перед поїздкою уточніть це в соборі.

Як відзначає церква

За Богослужбовими вказівками ПЦУ на 2026 рік, 4 грудня звершується полієлейна служба святої великомучениці Варвари: на ранній полієлей, величання і вибраний псалом. Текст величання з календаря ПЦУ: «Величаємо тебе, свята великомученице Варваро, і шануємо чесні страждання твої, які за Христа перетерпіла ти».

У 2025 році напередодні свята, 3 грудня, Митрополит Епіфаній служив Всенічне бдіння у Варваринському приділі Михайлівського Золотоверхого собору, а 4 грудня очолив там Божественну літургію; під час відправи лунали молитовні прохання за воїнів, які захищають Україну.

Миколині свята: Варвара, Сава, Миколай

За матеріалом Департаменту інформації УГКЦ, у давнину дні памʼяті Варвари, Сави і Миколая називали «Миколиними святами»; водночас літургіст УГКЦ наголошує, що церковне сусідство цих трьох дат випадкове. Енциклопедія Сучасної України пише, що на Харківщині ці три дні називали Миколиними святами і варили кутю й узвар, щоб наступного року був урожай. Олекса Воропай пише ширше: усі три дні селяни колись варили кутю та узвар, «щоб хліб родив та садовина рясніла!».

Приказки про ці свята, які наводить Воропай:

• «Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить»;
• «Варвара мосте, Сава гостре, а Микола гвозде!»;
• «Варвара заварить, а Микола поставить кола!».

На Любешівщині у 2015 році записали варіант із Михайлом: «Михайло намахає, Варвара заварить, а Микола загвоздить» (с. Деревок), а на Березнівщині у 2013 році цілий ланцюжок до самого Різдва: «Введеннє заведе, а Варвара заварить, а Ганна помаже, а Микола мости помостить, - ди й приєде Коляда в гости» (с. Богуші; знаки наголосу з джерела не відтворюємо). Енциклопедія Сучасної України згадує, що на свята Варвари, Сави та Миколая влаштовували й свої ігри та розваги. Більше про 6 грудня: День святого Миколая.

«Варвара ночі урвала»: як казали в різних селах

За Воропаєм, «Варвари» вважали днем повороту на весну. Ось як цю приказку записали в різних місцях:

Ці записи стосуються часу, коли Варвару святкували 17 грудня. Наводимо їх як фольклорні вислови, а не як астрономічний прогноз для 4 грудня.

Що варили на Варвари: вареники за регіонами

На Березнівщині вареники повʼязували з плідністю худоби: «Шоб телята добріє родилися». За матеріалами Т. Пархоменко, які цитує В. Галайчук, у родинах пасічників у с. Вітковичі «кількість вареників відповідала кількості вуликів на пасіці». А на Любешівщині одна з оповідачок зауважила, що на Варвари вареники «хто варит, хто не варит», а от на Коляду вони мусять бути в усіх.

Чого не робили на Варвари: що саме записали етнографи

• Не прали, не білили, не місили глину. Воропай: «В день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. „Можна тільки вишивати та нитки сукати...“».
• Не пряли. Любешівщина, 2015: «На Варвару не пряли»; веретена й кужіль ховали. Там же записано бувальщини про жінок, яким за прядінням «явилася» молода жінка у вінку.
• Не готували на олії. Так розповіла одна уродженка с. Седлище на Любешівщині, пояснивши, що святу «в оліях мучили»; це місцевий запис, а не загальне правило.

Інших заборон, які часто наводять у статтях («не спати допізна», «не сваритися», «не прибирати»), у перевірених нами джерелах немає.

Ворожіння і вишивка

Ворожіння з варениками. На Березнівщині записано дівоче ворожіння на Варвару, схоже на андріївське: вареники виносили на поріг і дивилися, чийого вареника першим схопить собака, та першою і вийде заміж (с. Білка). За матеріалами Т. Пархоменко, які цитує В. Галайчук, там же відомий давній звичай на Варвари «ходити в цигани». У лемків Великоберезнянщини дівчата на Варвару збиралися на вечорниці і ворожили на парубків; там також вірили, що дівчинка, названа Варварою, буде красунею. Інші ворожіння грудня: ворожіння на Андрія.

Варвара і вишивка. Воропай наводить легенду, записану на Вінничині в селі Вороновичі: свята Варвара так гарно вишивала, що вишила ризи самому Ісусові Христу. «Це ж вона нас вишивати навчила!» Беручись до вишивання, дівчата колись хрестилися і шептали: «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила».

Гілочка вишні: Катерина чи Варвара?

У багатьох статтях пишуть, що на Варвари дівчата ставлять у воду гілочку вишні. В українських етнографічних записах, які ми перевірили, цей звичай повʼязаний з іншим святом:

Отже, «варварині гілочки» в нашому огляді записів відомі передусім із західноєвропейської традиції, а в перевірених українських записах гілочку вишні ставили на Катерини або Андрія. Свято Катерини, за ЕСУ, вважали початком ворожильного сезону. Про це свято: з днем ангела Катерини.

4 грудня: День ракетних військ і артилерії

Указом Президента № 748/2024 від 2 листопада 2024 року встановлено: «Установити в Україні День ракетних військ і артилерії, який відзначати щороку 4 грудня». Тим самим указом утратив чинність указ № 1215/97, за яким це свято відзначали 3 листопада. У Генштабі пояснили, що дату приурочили до дня вшанування святої Варвари з ініціативи командування ракетних військ і артилерії (LB.ua); у європейській традиції Варвару вважають покровителькою артилеристів.

Головнокомандувач ЗСУ, вітаючи військових 4 грудня 2024 року, назвав ракетників і артилеристів «лицарями Святої Варвари» і сказав, що від часу появи артилерії воїни багатьох народів, зокрема українські каноніри, вважали святу Варвару своєю покровителькою (Укрінформ). Через два дні, 6 грудня, День Збройних Сил України (постанова Верховної Ради № 3528-XII).

Іменини Варвари

За календарями ПЦУ і УГКЦ на 2026 рік день памʼяті святої Варвари один: 4 грудня (пʼятниця). Інших днів памʼяті з жіночим імʼям Варвара в цих календарях немає. Для громад, які за дозволом ПЦУ лишилися на юліанському календарі, іменини припадають на 17 грудня.

Які популярні твердження потребують застережень

• Погодні прикмети на кшталт «яка погода на Варвари, така й на Різдво»: у Воропая і «Народознавчих зошитах» їх немає. Схожу приказку ЕСУ наводить про Миколая: «Яка година на Миколи, така буде й на Різдво».
• Посів зерна на Варвару і назву «північне жіноче триденство» ми в джерелах не знайшли; народна назва трьох днів, яку підтверджують УГКЦ і ЕСУ: «Миколині свята».
• «Покровителька моряків»: не знайдено. Захисником на воді у Воропая і ЕСУ виступає святий Миколай.
• Покровителька гірників і металургів: таке пише лише католицьке медіа CREDO; енциклопедичного підтвердження ми не знайшли.
• Нетлінні мощі. Нетлінність згадано в житійному тексті Дмитра Туптала; незалежного історичного чи сучасного підтвердження в перевірених джерелах немає.
• Казка про Рапунцель. CREDO пише, що історія Варвари лягла в основу цієї казки, посилаючись на Вікіпедію; енциклопедичного підтвердження ми не знайшли.

Часті питання

Коли День святої Варвари у 2026 році?

4 грудня 2026 року, у пʼятницю, за календарями ПЦУ і УГКЦ. До переходу на новий стиль у 2023 році свято припадало на 17 грудня; так його досі відзначають окремі громади, що лишилися на юліанському календарі.

Чи 4 грудня вихідний?

Ні. 4 грудня немає серед святкових днів статті 73 Кодексу законів про працю, а указ № 748/2024 лише встановлює дату професійного свята і не містить положення про вихідний.

Які народні заборони на Варвари записали етнографи?

У записах з певних місцевостей згадано, що не прали, не білили, не місили глину (Воропай), не пряли (Любешівщина), не готували на олії (одна оповідачка із с. Седлище). Вишивати та сукати нитки, за Воропаєм, було можна. Це історичні місцеві звичаї, а не загальні правила.

Які страви готували на Варвари за етнографічними записами?

У записах з різних місцевостей згадано вареники: з квасолею, пшоном, горохом, маком, сиром чи капустою; подекуди кутю й узвар. У 2026 році 4 грудня пʼятниця Різдвяного посту.

Чому День артилерії 4 грудня?

Указом № 748/2024 його перенесли з 3 листопада на 4 грудня, день святої Варвари, яку вважають покровителькою артилеристів.

Де зберігаються мощі святої Варвари?

За ЕСУ (2013), у Володимирському соборі в Києві, а частка мощей у Михайлівському Золотоверхому монастирі. Перед відвідинами уточніть у соборі.

Чи ставлять на Варвари гілочку вишні?

У перевірених українських записах гілочку вишні ставили на Катерини або Андрія. На Варвари так робили в Австрії, Лімбурзі, у німців (поряд з Катериною й Андрієм), а румунки ворожили напередодні Катерини чи Варвари.

Джерела

• Церковний календар ПЦУ на 2026 рік
• Богослужбові вказівки ПЦУ на 2026 рік
• Постанови Архієрейського Собору ПЦУ від 24.05.2023 про календар
• Церковний календар УГКЦ на 2026 рік
• Декрет про перехід УГКЦ на новий стиль для нерухомих свят (2023)
• ПЦУ, Всенічне бдіння напередодні дня памʼяті святої Варвари (03.12.2025)
• ПЦУ, Божественна літургія в день памʼяті святої Варвари (04.12.2025)
• Енциклопедія історії України, т. 1, «Варвара великомучениця» (2003)
• Енциклопедія Сучасної України, «Київський Свято-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир»
• Енциклопедія Сучасної України, «Мощі»
• Енциклопедія Сучасної України, «Миколая християнське свято»
• Енциклопедія Сучасної України, «Ігри та розваги народні»
• Департамент інформації УГКЦ, «Миколині свята» (2016)
• Житіє святої великомучениці Варвари за святителем Дмитром Тупталом
• О. Воропай, «Звичаї нашого народу», т. 1 (Мюнхен, 1958)
• В. Галайчук, «Народний календар Березнівщини...», Народознавчі зошити, 2019, № 4
• В. Галайчук, С. Ципишев, «Народний календар Любешівщини...», Народознавчі зошити, 2020, № 6
• М. Горбаль, «Свята у грудні на Лемківщині», Народознавчі зошити, 2024, № 1
• О. Серебрякова, «Мантичні дії з рослинами в зимовому циклі свят українців», Народознавчі зошити, 2008, № 3-4
• Кодекс законів про працю України, ст. 73
• Постанова Верховної Ради України «Про День Збройних Сил України» № 3528-XII від 19.10.1993
• Указ Президента України № 748/2024 від 02.11.2024 «Про День ракетних військ і артилерії»
• Укрінформ, «В Україні відзначають День ракетних військ і артилерії» (04.12.2024)
• LB.ua про указ № 748/2024 (02.11.2024)
• CREDO, «Свята великомучениця Варвара» (2020)

Сторінку підготувала редакція TYME за джерелами, прочитаними 1 листопада 2026 року.

Share on Facebook

Post on X

Follow us

Save

Редакція TYME

Редакція TYME BLOG. Пишемо про те, що стає в пригоді щодня: дім і сім'я, здоров'я, авто, техніка, подорожі та поради. Кожен матеріал перевіряємо на фактаж, спираємось на офіційні джерела та особистий досвід редакції. Якщо знайшли неточність, ми будемо вдячні за сигнал.

Переглянути повну біографію