Трансфертне ціноутворення в Україні: вимоги до контрольованих операцій

Зміст сторінки

Управління зовнішньоекономічною діяльністю та господарськими операціями з пов'язаними особами вимагає від українських компаній особливої уваги до податкового законодавства. Ключовим інструментом державного контролю у цій сфері є Трансфертне ціноутворення (ТЦУ). Мета цього механізму — запобігти виведенню прибутків за кордон або штучному заниженню бази оподаткування податком на прибуток через застосування цін, що відрізняються від ринкових.

Дотримання принципу "витягнутої руки" (arm's length principle) є обов'язковим для всіх платників податків, чиї господарські операції підпадають під законодавчо визначені критерії контролю.

Поняття та критерії визначення контрольованих операцій

Відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, під контроль податкових органів підпадають господарські угоди, які можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Законодавством встановлено, що Контрольовані операції визнаються такими за умови одночасного виконання двох цінових критеріїв за підсумками звітного календарного року:

Загальний річний дохід платника податків від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 150 мільйонів гривень.
Обсяг господарських операцій платника податків з кожним контрагентом перевищує 10 мільйонів гривень (без урахування непрямих податків).

Які операції підпадають під контроль:

Зв'язані особи-нерезиденти. Операції з пов'язаними компаніями або фізичними особами, які зареєстровані поза межами України.
Нерезиденти з низькоподаткових юрисдикцій. Угоди з контрагентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до офіційного переліку Кабінету Міністрів України (Перелік № 1045).
Організаційно-правові форми нерезидентів. Операції з контрагентами, чия організаційно-правова форма включена до переліку КМУ (Перелік № 480) і які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок).
Комісійні та агентські угоди. Зовнішньоекономічні операції через комісіонерів-нерезидентів.

Комплексна документація з ТЦУ та звітність

Платники податків, які здійснювали контрольовані угоди протягом звітного року, зобов'язані подати до Державної податкової служби відповідну звітність до 1 жовтня року, наступного за звітним.

Окрім подання основного звіту, підприємство має бути готовим надати податковим органам повний комплект матеріалів, що підтверджують відповідність цін принципу "витягнутої руки". Для цього складається спеціальна Документація з ТЦУ, яка містить детальний економічний та функціональний аналіз проведених операцій, обґрунтування обраного методу ТЦУ, характеристику ринку та розрахунок діапазону рентабельності або цін.

Основні методи обґрунтування цін за принципом "витягнутої руки"

Законодавство України передбачає п'ять основних методів встановлення відповідності умов операції принципу "витягнутої руки":

Метод порівняної неконтрольованої ціни (аналогів). Пріоритетний метод, що базується на порівнянні ціни в контрольованій операції з цінами на аналогічні товари чи послуги у неконтрольованих операціях.
Метод ціни перепродажу. Застосовується при перепродажу товарів придбаних у пов'язаного нерезидента незалежному покупцю.
Метод "витрати плюс". Базується на додаванні відповідної націнки до витрат, понесених у контрольованій операції.
Метод чистого прибутку. Порівнює рентабельність контрольованої операції з рентабельністю аналогічних неконтрольованих операцій.
Метод розподілу прибутку. Використовується, коли обидві сторони операції вносять унікальні інтелектуальні чи матеріальні активи.

Відповідальність та штрафні санкції

Неподання звіту про контрольовані операції, несвоєчасне подання або заниження сум тягне за собою значні фінансові санкції. Штрафи за порушення у сфері трансфертного ціноутворення обчислюються у розмірах прожиткового мінімуму для працездатної особи та можуть сягати сотень тисяч гривень за кожен випадок неподання чи затримки документації.

Завчасний функціональний аналіз, якісний моніторинг ринкових цін та професійна підготовка звітності дозволяють українському бізнесу мінімізувати податкові ризики та захистити свої інтереси під час перевірок ДПС.

Підтримай статтю