Народні прикмети про погоду: на дощ, мороз і ясну днину за справжніми записами
Коротко. Народні прикмети про погоду виросли зі спостережень за небом, димом, росою, тваринами й рослинами. За ними люди вгадували дощ, мороз чи вітер на найближчі дні, а за погодою окремих свят судили про цілу пору року. Тут зібрано не переписані переліки, а записи з місцем і роком: архів Василя Кравченка (переважно Житомирщина і Волинь 1920-х років), збірки Франка і Колесси з Підгірʼя, приказки Номиса й польові записи 2003-2015 років із Полісся. У томі Кравченка дим, що стелиться, котиться, падає на землю чи йде вниз, прямо названо знаком дощу в записах із пʼяти місць, а в збірці Франка такий дим віщує слоту. Статистичної перевірки українських прикмет за даними метеостанцій ми не знайшли; за анотацією польського дослідження, частка справджень окремих приказок про температуру сягала 79%, а точність із часом знижувалася. Сторінка не є прогнозом погоди й не дає порад.
Звідки дані. Найбільший масив узято з третього тому зібрання етнографа Василя Кравченка (ІМФЕ, 2025): у таблицях записи 1889-1929 років, більшість цитованих із 1920-х. Друге джерело: Етнографічний збірник НТШ, т. 5 (1898) зі збіркою Філарета Колесси з Ходович на Стрийщині (рік запису не вказано) і збіркою Івана Франка з Підгірʼя, зібраною переважно 1880-1882 років. Приказки взято зі збірки Матвія Номиса (перше видання 1864, де рік запису невідомий), сучасні записи зі статті етнолога Олександра Васяновича (2017) про Полісся, а сни на дощ із тому ІМФЕ 2020 року. У таблицях наведено вибрані записи, а не всі наявні. Кожну цитату в лапках звірено з джерелом; тире в цитатах замінено дефісом, наголоси не передано, лапки, пробіли й перенесення рядків нормалізовано. Частину записів зі спеціальною транскрипцією, суржиком або пошкодженим розпізнаванням передано позначеним переказом; у дослівних цитатах збережено мовні особливості джерел. Записи не українською мовою не використано, оповідачів не названо. Дати зберігаємо за джерелами. В історичних записах часто вжито старий стиль: 2 лютого і 1 жовтня старого стилю у XX-XXI століттях відповідають 15 лютого і 14 жовтня нового стилю. Слово «погода» в записах зазвичай означає ясну суху днину, а «негода» дощ чи вітер: так видно з протиставлень у самих прикметах.
Зміст
- Прикмети на дощ
- На ясну погоду
- На мороз і холод
- На відлигу й тепло
- На вітер і бурю
- На сніг і метелицю
- За тваринами
- За птахами
- За рослинами
- За небом: сонце, місяць, зорі
- Зимові прикмети
- Прикмети про весну
- Прикмети про літо
- Прикмети осені
- Коли погода сама стає прикметою
- Чи збуваються прикмети
- Чого ми не знайшли
- Часті питання
Народні прикмети на дощ
Серед прикмет передбачення погіршення погоди у прочитаних записах часто йдеться саме про дощ. Прикмети за сонцем і місяцем, за птахами й худобою продовжено в окремих таблицях нижче.
| Ознака | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Дим стелиться по землі | «Як дим по землі котиться, - буде дощ.» «Як топиця в печі, і дим з труби йде прамо, - буде хороша погода, а як стелиця по землі, - дощ і негода.» | Солотвин, недатований запис; Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Дим іде вниз | «Як тилько дим іде вгору, до буде погода, а як у низ, до буде дощ.» У Камʼяному Броді: «Як до горі йде дим, то на погоду, а як до низу, то на негоду.» У Біложівці: «Як дим просто, - погода, розкидається, - на дощ.» | урочище Буцин, 1928; Камʼяний Брід, 1928; Біложівка на Острожчині, 1926 |
| Немає роси вночі | У Лопатичах: «Нема роси - буде дощ.» У Забрідді: «Нима роси - буде дощ.» У Бехах: «Як нема роси в ночі, - буде дощ.» Майже через вісім десятиліть на Київщині: «Як держиться роса, то не буде дощу. Як нема роси, то треба, шоб дощ пошов» | Лопатичі на Олевщині, 1925; Забріддя на Житомирщині, 1912-1913; Бехи на Коростенщині, 1927; Пісківка на Київщині, 2003 (запис О. Васяновича) |
| Роса довго не спадає | «Як довго роса не спадає, - буде негода.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Сонце рано припікає | «Коли зраня припікає сонце, - на дощ.» | Житомир, 1926 |
| Великий мʼякий вітер | «Великий вітер, но мнякий, - буде дощ. «Ось вже дуне і рве - чогось нарве».» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Ластівка літає низько | «На дощ ластивка літає понад землею, а високо - на погоду.» | Забріддя на Житомирщині, 1912-1913 |
| Кури гребуться | «Коли курка дуже гребеться та валяється в піску, - буде дощ.» «Перед дощом кури гребут і довго не сідают на сідало.» | Іскорость на Коростенщині, 1925; Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Зелені жаби кричать | зелені жаби кричать на дереві, і тоді кажуть, що вже буде дощ (переказ редакції) | Двірець на Житомирщині, 1923 |
| Свербіж і сонливість | «Вуха сверблять, або голова свербить, спати дуже хочеш літом - на дощ, а зімою - на одлигу.» На Чернігівщині: «Спать хочетця тоже на дощ» | Житомир, 1926; Лемеші на Чернігівщині, 2003 (запис О. Васяновича) |
| Кучерики на скронях | із відзнак, за якими жінки в Житомирі вгадували зміну погоди: «Коли на скронях пейсики а) скручуються, - на посуху, б) розпускаються - на вільґість.» | Житомир, 1926 |
| Сіль відсиріла | «Як соль одсирває, то погода буде сира» | Колки на Рівненщині, 2004 (запис О. Васяновича) |
| Бульки на воді | «Коли дощ зачинає падати і на воді стають рясні бульки, то буде слота.» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Вода в криниці | «Вода в криниці западає - на дощ.» | Бехи на Коростенщині, 1929 |
| Скільки йтиме дощ | «Як іде дощ, і капки висять на галузках, - буде довго йти.» «Як починає дощ з вечора, - буде йти добу (суткі), а як зрання, то тілько до полудня.» В Орельці: «Ранїшний дощ не буде довго падати.» | Шепетівщина, 1929; Орелець, доповнення в тому самому томі, видання 1898 |
Народні прикмети на ясну погоду
Прикмети передбачення гарної погоди часто становлять другу половину того самого запису, що й прикмета на дощ.
| Ознака | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Сонце заходить ясно | «Як соньце заходит ясно, - буде погода.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Світло на півночі ввечері | «Як на повніч, ввечері, зробиця світло, - на погоду.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Дим стовпом угору | «Коли дим іде просто в гору, то буде погода»; «як сторч іде до гори, - на гарну погоду.» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882; Велика Глушча на Коростенщині, 1925 |
| Вечірня роса | «Коли з вечура роса, - то на погоду.» | Лопатичі на Олевщині, 1925 |
| Велика роса швидко спадає | «Як велика роса і хутко спадає, - буде погода.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Молодик рогами вгору | «Як молодик покажитьця рижками до гори, то це на погоду, а як спустив рога, то вже на нигоду.» | Забріддя на Житомирщині, 1912-1913 |
| Місяць рогами вгору | «Коли місяць на небі стоїть до гори рогами, то можна надїяти ся в тій квадрі погоди, а коли в діл рогами, то слоти.» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Веселка після дощу | якщо після дощу на небі покажеться смуга, жовта з червоним і синім, більше дощу не буде, хіба трохи покропить (переказ редакції); веселку в записі названо цмоком | Двірець на Житомирщині, 1923 |
| Місяць затуманів | якщо місяць затуманіє, за три дні випогодиться (переказ редакції) | Двірець на Житомирщині, 1923 |
| Бусел несе ломаку | «Як бусел несе солому на гніздо, - буде дощ, а як ломаку, - погода.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Бджоли вилітають у дощ | «Як пчоли в дощ вилітают на взяток, - буде хутко погода.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Павук снує сітку | павук старанно снує сітку на погоду (переказ редакції); «Як павук свої сїти сам розриває, то буде вітер» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Ластівки вилітають | «Ластівки вилітають, годинку обіцяють.» Годинкою тут названо гарну погоду | збірка Номиса, 1864 |
| Сонечко злітає з руки | коли набігають хмарки, діти пускають божу корівку з руки: якщо швидко полетить, незабаром буде сонячно; якщо лише висуває крильця, сонце чергуватиметься з хмарами (переказ редакції) | збірка Номиса, 1864, примітка упорядника |
| Вода в криниці холодна | «Вода на негоду в крениці робиться мʼяка.» «На погоду - холодна.» | Бехи на Коростенщині, 1929 |
Прикмети на мороз і холод
| Ознака | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Дим прямо вгору | «Як дим йде з комина, не розходячис в всє боки, а прамо в гору, то це або на спеку, або на мороз.» «коли дим стелится над землею, то буде дощ, і коли йде в гору, то мороз або так - суша.» | Лугинь на Коростенщині, 1928; Буки на Житомирщині, 1928 |
| Стовпи біля сонця | «Як коло соньця стоят стовпи, - буде великий мороз зимою, а літом - спека.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Стовпи біля місяця | взимку стовпи біля місяця до морозу (переказ редакції) | Двірець на Житомирщині, 1923 |
| Велике коло довкола місяця | за три дні буде великий вітер або мороз (переказ редакції) | Двірець на Житомирщині, 1923 |
| Місяць ріжками вгору | «Як зимою місяць ріжками до гори, то буде погода і мороз, а як нахнюпить ріжки, - буде сьніг або дощ, а літо - догори, то на погоду, а до низу - на нигоду ілі дощ.» | Двірець на Житомирщині, 1923-1926 |
| Яскраві зорі взимку | «Коли в зимі небо визвіздить ся, тоб то коли звізди дуже ярко горять, то се значить, що буде довша погода і великі морози.» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Жар збивається докупи | взимку соломʼяний жар збивається докупи: на мороз (переказ редакції) | Солотвин на Бердичівщині, 1926 |
| Гуска на одній нозі | гуска стоїть на одній нозі й ховає дзьоб: буде великий мороз (переказ редакції); у збірці Франка так само: взимку гуска на одній нозі, на мороз | Бехи на Коростенщині, 1927; Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Качки | «Як качки весело купаюца, то це буде тепло, а як вони ж стоят на одной нозє (ховают под крило голову), то буде холодно або мороз.» | Лугинь на Коростенщині, 1928 |
| Гуси й качки на снігу | «Гуси і качки перед дощем купаються в воді, а перед морозом сидять на снігу.» | Рижани на Житомирщині, недатований запис |
| Кіт лізе в грубу | «По курах рідко взнають погоду, а по коту взнають перемину: коли кіт лізе в грубу спать, то буде мороз, а коли під піл, то одлига, а коли драпає лапами по дереву, то вітер.» | Казьонна Слобідка на Коростишівщині, 1927 |
| Свиня носить солому | «Як свиня носит солому, буде мороз і великий холод.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Туман і іній узимку | якщо взимку туман і іній, мороз буде ще більший (переказ редакції) | Двірець на Житомирщині, 1923 |
Прикмети на відлигу й тепло
У записах відлига зветься «одлига». Такі прикмети повʼязані переважно з поведінкою птахів і тварин посеред морозу.
| Ознака | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Горобці щебечуть на морозі | «Як в мороз горобьї посядут на дерево і щебечут, - буде одлига, а літом - негода.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Собака лягає черевом на сніг | «Як собака в мороз черевом лягає на снігу, - буде одлига, а як літом пасеця, - дощ.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Кіт на долівці | взимку кіт лежить на долівці: буде тепло; на печі чи на черені: буде холодно (переказ редакції) | запис без місця і дати |
| Дим стелиться взимку | якщо взимку дим із комина стелиться по землі, буде відлига або дощ (переказ редакції) | Житомир, 1925, за паспортом у кн. 1; у кн. 2 паспорт інший |
| Дим тягне з півдня | «Коли дим йде з повдня, - на тепло, с півночі, - на холод. «О, вже повіяло з Литви - буде холодно». З заходу - буде негода, з сходу - погода.» | Бехи на Коростенщині, 1928 |
| Гуска купається в мороз | «Купається гуска під час морозу - буде тепло.» | Солотвин і Бехи, недатований запис |
| Лютий ламає морози | за оповіддю з Підгірʼя, у лютому морози мусять переломитися, тому його звуть «казибрід»: псує санну дорогу (переказ редакції) | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
Прикмети на вітер і бурю
| Ознака | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Червоний місяць | «Червоний місяць буває на вітер.» | Забріддя на Житомирщині, 1912-1913 |
| Широке коло на місяці | велике широке коло на місяці: буде вітер (переказ редакції) | урочище Верболози на Житомирщині, 1912 |
| Стовпи біля місяця | «Коли мисяц узявся у круг, огородивса, то буде або дощ, або сниг, а коли стовпи, то будуть витри.» | Лопатичі на Олевщині, 1925 |
| Червоне небо на заході | «Коли при заході сонця небо дуже червоне, то буде вітер.» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Дерево гуде | «Це буде вєтер холодний, бо дерево не шумить, а гуде.» | Лугинь на Коростенщині, 1928 |
| Вогонь у печі гуде | «Як в печі горить і гуде, то буде буря.» «Як огонь в печі гуде, - буде вітер, а инші кажут - «вороги судят».» | Бехи на Коростенщині, 1928; Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Дим іде вбік | «Коли йде дим рівно вгору, то це буде погода, а коли йде в сторону - маєця буть бура; а коли навіть погода, а дим качаїця по зимлї, то буде нигода у близькому часі.» | Сіньґури на Житомирщині, 1927 |
| Кіт дряпає дерево | «Кіт сї умиває на дощ або на вітер», а якщо дряпає дерево, то на вітер; у Солотвині: кіт дере кігтями, буде вітер (переказ редакції) | Ходовичі на Стрийщині, збірка Ф. Колесси, видання 1898; Солотвин на Бердичівщині, 1926 |
| Кіт умивається лапкою | «коли кіт умиває ся правою лапкою, то буде вітер, а як лівою, то буде дощ.» | Орелець, доповнення в тому самому томі, видання 1898 |
| Бджоли дуже гудуть | «Бджоли як жужжать крепко, до то на вітер, на дощ» | Заньки на Житомирщині, 2004 (запис О. Васяновича) |
Прикмети на сніг і метелицю
| Ознака | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Кури метуть хвостом | «Кури хвостом метут - буде метелиця.» «На завируху, то хвостами трипають кури, [а] на дощ, то ходить, як ворона обмокла.» | Бехи на Коростенщині, 1927; Забріддя на Житомирщині, 1912-1913 |
| Посмітюха співає | якщо взимку посмітюха (так там узимку звуть жайворонка) співає «сип-сип», скоро сипатиме сніг (переказ редакції) | Солотвин на Бердичівщині, 1926 |
| Снігурі в саду | «Як починают літат в садку снігірі, - буде сніг.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Собака качається | «Собака качаєця - буде метилиця.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Ворони зграєю | «Як ворони літают стадом і хутко опускаются до землі, то буде сніг або дощ.» «Ворони крачут на дощ або на сніг. «Вже ворони крачут - чогось накрачут».» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Горобці зграями | «Горобьї літают стадами, понадовувшісь, - на сніг і на дощ.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Свиня кричить | перед дощем чи снігом свиня починає кричати «кургі», а в полі тікає додому (переказ редакції) | Двірець на Житомирщині, 1923 |
| Вуха сверблять | «Сверблятъ уха - буде заверуха.» | Ізяславщина, збірка священника В. Михалевича, 1889-1910 |
| Весняний грім на голе дерево | «Коли на весні загримить „на голе дерево“, то ще буде сніг.» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Перший метелик навесні | «Коли на весні перший раз побачиш білого мотиля, то се знак, що ще буде снїг, а коли червоного, то вже буде весна.» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Мишачі кубла | «Як миши кубло високо кладут, то на велику зиму - холодно буде і снєгу багато. А якщо в землє кубла, то мала зима буде - тепла»; у Солотвині: як високо миші мостять кубла в пашні влітку, стільки снігу буде взимку (переказ редакції) | Барвінки на Житомирщині, 2003 (запис О. Васяновича); Солотвин на Бердичівщині, 1926 |
Прикмети про погоду за тваринами
Тут зібрано записи про свійських тварин, рибу й бджіл, яких немає в таблицях вище.
| Ознака | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Свиня біжить додому | «Свиня, як на дощ, то зогнетця, біжить додому та скуглить!..» «Як свиня з черідки біжить та кругиче, то буде дощ.» | Забріддя на Житомирщині, 1912-1913; запис В. Кравченка, 1889, місце не вказане |
| Корова | «Як корова закидає хвоста на спину і так ходит, - буде дощ.» «Корова до гори нюхає - буде дощ.» «Як корови ідут с паші і в роті несут пашу, - буде негода.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Коні гризуться | селянин упевнено сказав, що буде дощ, бо зранку його коні гризлися: якщо вдень, то нічого не буде, а вранці на дощ (переказ редакції) | Гладковичі, 1924 |
| Пес їсть траву | влітку пес скубе траву: швидко буде дощ (переказ редакції) | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Жаби кумкають | коли довго немає дощу, жаби кумкають і просять дощу з неба (переказ редакції) | Ходовичі на Стрийщині, збірка Ф. Колесси, видання 1898 |
| Риба | «Риба найліпше ловить ся перед дожджем.» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Соми перед грозою | «Соми перед грозою дуже неспокійні - скрізь ходять, «брохають», і тоді вони найкраще ловляться. Але це вночі так, а вдень вони сплять, «як кабани».» | Іскорость на Коростенщині, 1925 |
| Бджоли не летять у поле | якщо в ясну погоду бджоли летять із поля, а в поле ні, буде гроза або великий дощ (переказ редакції) | Бехи на Коростенщині, 1927 |
Прикмети про погоду за птахами
| Ознака | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Кури довго пасуться ввечері | «Як кури з вечора довго пасуця, - буде слота, слёта (дощ скілько день).» | Шепетівщина, 1929 |
| Кури не ховаються від дощу | «Як кури в дощ ходят і неховаюця, - буде негода довго.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Кури тріпають хвостами влітку | «Літом, як кури позлітают с сідала і тріпают хвостами, - буде дощ.» «Кури шукают воші - на дощ.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Кури збиваються докупи | «Кури, як чуствують, шо непогода буде, у кучу збиваютця і щупаютця дуже» | Димер на Київщині, 2003 (запис О. Васяновича) |
| Півень | «коли півень співає на плоті, - буде гарна погода, коли під возом, - буде дощ.» | Рижани на Житомирщині, недатований запис |
| Бусел | «Як бусли кликочут, - буде дощ.» «Як бусли в дощ стоят, поспускавши голови, - довго буде негода.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Гава | «Як гава литить на схід сонця, то буде дощ, а як на захід, то буде славна погода.» | запис без місця і дати |
| Горобці ввечері | «Коли вечером воробцї дуже пищать, то в ночи або на другий день буде дощ.» В Орельці: «коли воробцї в день шолопають на собі пірє, то також буде дощ.» | доповнення в томі Етнографічного збірника, видання 1898 |
| Іволга | «Коли літом олїйник часто фівкає, то буде дощ.» Олійником Франко називає іволгу | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Каня | «Чекає, як каня дощу.» У коментарі до видання 1993 року: «Каня перед дощем видає своєрідні жалібні звуки» | збірка Номиса, 1864 |
Прикмети про погоду за рослинами
Таких записів ми знайшли менше, ніж про тварин і птахів, і стосуються вони переважно цілої пори року, а не завтрашнього дня.
| Ознака | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Береза й вільха | «Як на весні береза випусте листя перше за вільху, то буде сухе літо, а як вільха раньше за березу, то літо буде мокре.» | Висока Піч на Житомирщині, 1923 |
| Вільха й береза через 83 роки | «Як люшина [вільха] вперед розовʼєтца, то буде мокре лєто, а як береза - то буде сухе» | Кисоричі на Рівненщині, 2006 (запис О. Васяновича) |
| Дуб чорніє взимку | якщо взимку дуб почорніє, скоро буде відлига; так, за записом, помічають лісники (переказ редакції) | Солотвин на Бердичівщині, 1926 |
| Роса на кропиві | «Як на крапиві не була роса, то не вродить гречки й проса.» | Казьонна Слобідка на Коростишівщині, недатований запис |
| Жито на Юрія | «Коли сховаєцця в житі ворона (на Юрія), то буде урожайне літо; а як горобцю по коліна, то буде лихе літо.» | збірка Номиса, 1864, від М. Максимовича |
| Цвіт калини | коли цвіте калина, буває негода, дощ на три-чотири дні, і тоді гинуть бджоли (переказ редакції) | Двірець на Житомирщині, 1923 |
| Дощ і гриби | «Дощ іде - гриби будуть.» | Курозвани, 1889 |
Прикмети про погоду за небом: сонце, місяць, зорі, хмари
Записи про сонце й місяць не завжди сходяться: див. рядок про чорну хмару.
| Ознака | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Сонце сходить червоним | «Як сонце сходит дуже червоно, - буде негода.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Сонце рано схопилося | «Як сонце зірвеця дуже рано, а потім сховаеця за хмару, - буде дощ.» У збірці Франка: якщо сонце зійде відразу дуже ясно, удень буде дощ (переказ редакції) | Шепетівщина, 1929; Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Сонце заходить за хмару | «Як соньце заходит за хмару, - буде дощ.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Захід у сиву чи чорну хмару | «В вечері, як сонце заходит в сиву хмару, - буде дощ, а як в чорну, - погода.» Натомість у Франка: «Коли вечером сонце зайде в „завалу“, тоб то в чорну хмару, то в ночи буде дощ.» | Бехи на Коростенщині, 1927; Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Коло довкола сонця чи місяця | «Як місяць че соньце огородиця (гало), - буде негода.» Через 76 років у Чоповичах так само: кола на місяці на дощ (переказ редакції) | Бехи на Коростенщині, 1927; Чоповичі на Житомирщині, 2003 (запис О. Васяновича) |
| Місяць рогами вниз | «Як спустить носа молодик (рожка), до буде дощ. Як подниме роги вверх, до на погоду.» В Орельці: «коли місяць (молодик) у долину рогами, буде дощ.» | урочище Верболози на Житомирщині, 1912; Орелець, доповнення в тому самому томі, видання 1898 |
| Хмурий місяць | «Хмурий місяць - на нигоду.» | Забріддя на Житомирщині, 1912-1913 |
| Місяць сходить червоним | «Як місяць ісходить чирвоним, то буде пириміна якась - або вітир, або нигода мокрая.» | Двірець на Житомирщині, 1923-1926 |
| Дощ на новий місяць | новий місяць обмивається дощем, і буває, що дощ триває два тижні; а часом так само на старому місяці (переказ редакції). На Підгірʼї: якщо на новий місяць випаде дощ, цілий місяць буде дощовий (переказ редакції) | Двірець на Житомирщині, 1923; Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Зорі дмуться | «Зорі на дощ дмуцця та лупають.» | збірка Номиса, 1864, Київ |
| Пірʼя на небі | «Так дощ буде, якшо таке пірʼя по небу. Як пірʼя багато по небу, то дощ буде.» | Любʼязь на Волині, 2015 (запис О. Васяновича) |
| Хмари й вітер | «До Иллі хмари ходять за вітром, а з Иллі проти вітру.» | збірка Номиса, 1864, Лубенщина |
| Градова хмара | хмара синя, а всередині білява, здалека клекоче й шумить без вітру (переказ редакції) | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
Зимові прикмети
Узимку прикмети часто дивляться вперед: за снігом і морозом на свята вгадували літо й врожай.
| День або пора | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Варвара, Сава, Микола | «Варвара заварить, а Сава засолить, а Микола поставить кола.» На Рівненщині 2004 року: «Варвара заваріт, Сава засавіт, а Мікола закує і гвоздіком прібʼє» | збірка Номиса, 1864, Дубно і Житомирщина; Немовичі на Рівненщині, 2004 (запис О. Васяновича) |
| Зимовий Микола | «Як на зимного Миколи сніг і мороз, то на весняного - тепло й паша.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Введення | скільки на Введення снігу, стільки навесні паші (переказ редакції) | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Різдво | «Як на Роздво мороз, то на Петра - спека; як сніг, то - дощ.» «Як до Роздва нема снігу і їздят возами, - не буде врожаю.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Кутя | «Коли починають їсти кутю, то дивляться на покришку; коли покришка буде суха, то буде сухе літо, а коли мокра, то буде мокре літо.» | Іванівка на Коростенщині, 1928 |
| Свята вечеря | після вечері дивляться на худобу в хліві: якщо стоїть, літо буде мокре, а якщо лежить, сухе (переказ редакції) | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Новий рік | перед Новим роком у 12 цибулин насипають солі й кладуть на вікно; у новорічний день дивляться: якщо сіль у цибулині мокра, мокрим буде місяць, якому вона відповідає (переказ редакції) | Городище, 1925 |
| Водохреща | мороз на Водохреща обіцяв здорове літо, хмарна днина гниле (переказ редакції); якщо снігу немає, то й хліба немає, а якщо багато, то й хліба багато (переказ редакції) | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Після Водохреща | «Тріщи, не тріщи, вже минули Водохрещі.» На Житомирщині у 2006 році: «Трещи, не трещи, а пройшли Водохрещи» | збірка Номиса, 1864; Сімаківка на Житомирщині, 2006 (запис О. Васяновича) |
| Стрітення: мороз | «Коли на Стрічення буде мороз, то дуже довго буде тягтися (вестися) зіма, і не буде врожаю.» «Як на Сріченя тепло, - буде мокра весна, а як мороз, то суха.» | Сенигів на Звягельщині, 1923; Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Стрітення: сніг чи дощ | «Коли в цей день буде мороз, то буде сухе літо, коли сніг чи дощ, то буде мокре літо.» | Іванівка на Коростенщині, 1928 |
| Стрітення: досвід господаря | «Ми вже прахтікували: як морос диржить цілий день на Стрітення, - весна дотримає до времня сніг - зразу пустить. А як буде капать с стріхи, то й сніг ни раптово скапаїця: пустить, то замерзне, пустить, то замерзне.» | Велика Піч за паспортом цього запису, у паралельному паспорті того самого оповідача Висока Піч, 1923 |
| Стрітення: півень напʼється | «Як пєвень води з пуд стрехи, на Стреченє, води напєца, то це весна впечеца - буде холодна, дощова.» Натомість: «Як на Стреченнє напʼєтца пєвень води, то до Юрʼя напасетца вол трави» | Лугинь на Коростенщині, 1928; Удрицьк на Рівненщині, 2004 (запис О. Васяновича) |
| Усередна (всеїдний тиждень) | ««Всередна в гості приїхала», - кажут люде, як бувают великі морози че метелиця.» У записі з Лугиня 1928 року цей тиждень припав на 5-12 лютого | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Багато снігу | «Багато снігу - багато хліба.» Сучасний варіант: «Як сніг на полі, то хліб на столі» | Солотвин на Бердичівщині, 1926; Залізниця на Волині, 2015 (запис О. Васяновича) |
| Іній на деревах | «Багато гинею на деревах зимою - буде врожай на гречку.» «Як інєй, до кажуть, шо багатий буде год» | Солотвин, недатований запис; Потаповичі на Житомирщині, 2004 (запис О. Васяновича) |
| Сувора зима | «Як туга зима, то і літо красне.» | Ходовичі на Стрийщині, збірка Ф. Колесси, видання 1898 |
| Глибокий сніг | «Коли в зимі сьнїг завальний, то в лїтї збіжє виляже.» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
Як одну ознаку читали по-різному на Стрітення, докладніше сказано на сторінці про Стрітення.
Суперечка про сніг. Цікавий зимовий запис зробив Кравченко 1925 року в Житомирі. Селянин зі Скоморох, з яким він ішов до міста, сказав про сніг, що випав із великим вітром: «Цей сніг позападав у всяку шпарку - був з великим вітром, він мусить загинути. Так старі люди в нас кажуть». Інший селянин, що їхав до міста з Троянова, заперечив: «то не так: цей сніг гине не через те, що по зашпаркам розлізся, а, от, через те, що випав він на старому місяцеві. От коли-б він був випав на молодику, то б до кінця зіми протримався». Обидва посилалися на прикмету, і прикмети в них були різні.
Прикмети про весну
| День або пора | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Перші тижні після Різдва | «Поки три-пьять (неділь по Різдві) не мине, поти тепла не буде.» | збірка Номиса, 1864, від Г. Ількевича |
| Сорок мучеників | «Як на сорок мучеників тепло, то буде після цього ще сорок морозів.» Але в іншому записі: «Як на Сорок мучеників мороз, то ше буде сорок морозив». У Номиса без умови: «З Сорока Святих сорок морозів буде.» | Бехи на Коростенщині, 1927; запис без місця і дати; збірка Номиса, 1864 |
| Яйце на сорок мучеників | «На 40 святих, 9 березня, кладуть яйце на двори, на ніч, і як що лопне, то ще будуть міцни морози, і ще буде їх 40.» | Городище, 1925 |
| Теплий Олекса | «Як на Олексия тепло, то буде весна гарна.» А якщо холодно чи мороз, кажуть: «Олексий брехун» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Явдохи | «Кажуть люди, що коли на Явдушки трусить, то повитрасають пашу з вишок та склуней, де яка буде; це значить, що ще довго буде холодно, й скотина ще довгий час простоїть в обори, й треба ще багато паши.» | Тетірки на Житомирщині, 1926 |
| Благовіщення | «Як на Благовіщення сніг за плотом, - не буде половини хліба.» «Який день на Благовіщення, такий на Великдень.» | Бехи на Коростенщині, 1927; збірка Номиса, 1864 |
| Березень | «Сухий Марець, мокрий Май - буде жито коби (як-би) гай.» «Коли в мартї гримить і блискає, то в літі будуть великі бурі і зливи, або велика посуха і неврода.» | збірка Номиса, 1864, від Г. Ількевича; Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Вербна неділя | «Вербич - кожуха настербич» | Дольськ на Волині, 2015 (запис О. Васяновича) |
| Перший грім | «До первого грому земля не розмерзаєцця.» «Як перший раз загриміло на голе дерево, то неврожай буде, голодовка» | збірка Номиса, 1864, Пирятинщина; Красятичі на Київщині, 2003 (запис О. Васяновича) |
| Звідки перший грім | якщо перший грім із заходу, буде неврожай, а якщо зі сходу, врожай (переказ редакції) | Двірець на Житомирщині, 1923-1926 |
| Юрій | «Як піде дощ на Юрья, то буде хліб и в дурня.» «Коли закує (зозуля) до Юрья на голе дерево, то буде голодне літо; а як на лист, то буде поліття.» | збірка Номиса, 1864 |
| Мокрій | «Коли на сьв. Мокрія (д. 11 мая) буде дощ, то потім ще сорок день буде слота.» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
| Травень | «Як випадуть в Маі три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи.» «В маю три рази дощь - буде врожай хліба.» | збірка Номиса, 1864, від М. Максимовича; Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Травневий холод | «Чекай, маю, Я ще й тобі заграю!» Так, за оповіддю, сказав березень травневі: «І для того нераз у маю ще снігом закурить.» | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
Микільська халепа 1864 року. Поруч із прикметами в записах є памʼять про окремі лиха. Дід із Двірця 1923 року розповідав про грозу 4 травня 1864 року, коли разом випали дощ, сніг і град: у полі загинули стрижені вівці, до шістдесяти голів. Перед тим він згадує приказку, що до Миколи не стрижуть овець (переказ редакції).
Прикмети про літо
| День або пора | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| До Духа | «Да Духа нє скідай кожуха» | Камʼянська Слобода на Чернігівщині, 2009 (запис О. Васяновича) |
| Петро | «По Петру, то й по теплу.» «Петро минає, палавину літа немає» | збірка Номиса, 1864, Брацлавщина; Великий Карашин на Київщині, 2004 (запис О. Васяновича) |
| Купала | «Кажуть, що як на Купайла иде дощ, то картопля зогниє.» | Борисів на Острожчині, 1921 |
| Іван | «На Івана як гремйт, то не буде горіхів» | Ходовичі на Стрийщині, збірка Ф. Колесси, видання 1898 |
| Мокрини | «Як на Макрини (19 Липця) буде дощ, то осінь буде мокра.» | збірка Номиса, 1864, від Евхименка |
| Ілля | «Як прийде Илля, так наробить у полі гнилля.» «Як дощ на Иллю (20.07) і на Ганни (25.08 с. с.), - буде гнити картопля.» | збірка Номиса, 1864; Бехи на Коростенщині, недатований запис |
| Від Петра до Покрови | «Прийшов Петро - вищикнув листок; прийшла Илля - вищипнула два, а прийшов Спас - держи рукавички про запас; прийшла Покрова - покриє не листом, то снігом.» | збірка Номиса, 1864, Радомисль |
| Спека перед градом | коли влітку дуже пече, а вітерець не повіє, люди бояться граду (переказ редакції) | Підгірʼя, збірка І. Франка, зібрано переважно 1880-1882 |
Прикмети осені
Осінь у записах передусім вказує на зиму, і головний день тут Покрова.
| День або пора | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Покрова: вітер | «На Покрову: звідки вітер віє, така буде ціла зіма - цілу зіму звідти буде дути вітер; як з півдня, - буде тепла зіма, з півночи - холодна, а зі сходу або з заходу, то буде середня зіма.» Понад 80 років потому: дивилися, з якого боку на Покрову вітер, «з тьопає чі з халоднає, шоб на зіму узнать» | Житомир, 1927; Воробʼїв на Чернігівщині, 2009 (запис О. Васяновича) |
| Покрова: дим | «На Покрову, як дим з повдня верне, буде гнила зима, з сходу і півночі - люта, з заходу - середня.» «На Покрову, рано, куди потягне дим, то в ту сторону найбільш буде вітрів цілу зіму.» | Бехи на Коростенщині, 1928; Добринь, 1927 |
| Покрова: листя | «Покрова, як не покриє листом, то покриє снігом.» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Загалом про осінь | «Осінь на строкатом коні іздить.» | збірка Номиса, 1864, Козелещина і Конотіпщина |
| Павутиння | якщо восени літає багато павутиння, на той рік буде врожайне літо (переказ редакції) | збірка Номиса, 1864 |
| Кузьма і Демʼян | «Кузьма-Демʼян - Божі ковалі, бо часом закують річку льодом» | Двірець на Житомирщині, 1923-1926 |
| Михайло | якщо сніг випав перед Михайлом чи на Михайла (у записі 8 листопада), кажуть: «Міхайло приїхав на білом коні» | Бехи на Коростенщині, 1927 |
| Свиняча селезінка | «Як коси довгі, то и зіма довга.» Пояснення в Номиса: «Коса свиняча, що коло печінки, довгенька: як товща ик серцю, то зіма велика буде з осени; як товща ик хвосту, то навпослі; а як рівна коса - рівна зіма.» | збірка Номиса, 1864, Конотіпщина |
Коли погода сама стає прикметою
У записах погода буває знаком щастя молодих або жалю покійного. Поряд подаємо й сни, за якими вгадували дощ.
| Ознака | Що сказано в записі | Де і коли записано |
|---|---|---|
| Дощ на весіллі | «Як на чиє весілля йде дощ, то та пара буде щасливо жить.» Але: «Коли під-час вінчання на дворі буде хмурна погода, то це признак того, що сумно будуть жити все життя.» | Солотвин, недатований запис; Дубрівка, 1929 |
| Негода на похороні | «Коли ховають мерця і в той саме день яка-небудь негода, як то іде дощ, сніг, то це означає, що мрець жалкує за цим світом.» | Зарубинці на Житомирщині, 1925 |
| Сильний вітер | «Як дме великий вітер, або буває бура, то вмер поганий чоловік, і це чорти його душу несуть.» | Овруччина, недатований запис |
| Сни на дощ | «Як сняться мерці, - дощ.» Понад вісім десятиліть потому: «Мертві сняться - на дощ. Це я вже знаю, шо як сняться товариші, друззя, то буде дощ.» | Волиця на Бердичівщині, 1925; Троянів на Житомирщині, 2009 |
| Сон про воду | «Коли сниться вода, - дощ, річка та ще й мутна - це сльози.» | Іскорость, недатований запис |
Про сни як окрему тему в нас є сторінка сонника: до чого сниться сніг.
Чи збуваються народні прикмети
Коротка відповідь: для окремих приказок метеорологи наводять природне пояснення, інші називають ненадійними, а статистичної перевірки наведених українських прикмет у перевірених нами джерелах не знайдено. Нижче лише те, що ми знайшли й прочитали; пояснень від себе не додаємо.
У збірці Номиса є приказка «Моя свиня більш знає, як ваш астроном.» До неї додано анекдот: шинкар не радить подорожнім спати надворі, бо «буде дощ! вже моя свиня не даром до хліва лізе!», астроном дивиться на зорі й заперечує, а вночі починається злива. У Житомирі 1926 року Кравченко занотував прикмету про ранкове сонце о десятій ранку, а о четвертій, «не зважаючи на те, що по хмарам не видно було, щоб міг бути дощ, пішов дощ!» Скільки разів прикмета не спрацювала, у таких записах не вказано, тому окремі випадки нічого не доводять.
- Україна. Статистичної перевірки українських прикмет за даними метеостанцій ми не знайшли (запит: «народні прикмети погоди наукова перевірка стаття метеорологічні дані Україна дослідження справджуваність прикмет»). Етнолог Олександр Васянович пише: «Сучасне наукове метеопрогнозування, яке побудоване на інструментальних спостереженнях, позитивно оцінює деякі народні метеорологічні прикмети.» Переліку й цифр у статті немає. Слабким місцем він називає «відсутність точного кількісного опису того чи іншого явища» і наголошує, що «одна лише волога сіль не може слугувати 100% гарантією того, що скоро піде дощ».
- Польща. Пьотр Матчак і співавтори (2020) відібрали з понад 2000 польських приказок 28 про температуру з конкретним передбаченням і перевірили їх за даними 20 метеостанцій у Польщі та сусідніх країнах за 1951-2012 роки. За анотацією, частка справджень у деяких приказок сягала 79%, точність із часом знижувалася, а в напрямку на схід і північ зростала. Автори допускають, що такі зміни можуть бути повʼязані зі зсувом кордонів Польщі після Другої світової війни й міграцією населення. Повний текст був нам недоступний, тому даних про кожну приказку не наводимо.
- Ізраїль. За анотацією препринту 2026 року (текст без обовʼязкового рецензування), А. І. Вайнберг перевірив дві єврейські приказки: про дощ на Рош-Ходеш, початок місяця за єврейським календарем, і про дощ у суботу за 1-7 днів до нового місяця. Досліджено 2422 спостереження єврейських місяців зимового дощового сезону в семи містах Ізраїлю за 1950-2024 роки. Дощ на Рош-Ходеш був повʼязаний зі зростанням імовірності дощового місяця з 22,2% до 38,6%, а передбачувальна сила з часом зменшувалася. За змістом схожа прикмета є в збірці Франка (див. рядок про дощ на новий місяць), але клімат там інший, тому висновки препринту на Підгірʼя не переносяться.
- Анди. За анотацією статті в Nature (2000), Бенджамін Орлав і співавтори перевірили спосіб андських селян судити про майбутні дощі за яскравістю Плеяд у червні. За даними супутників, погана видимість Плеяд повʼязана з високими тонкими хмарами й вказує на рік Ель-Ніньйо, який зазвичай приносить менше дощів. Автори пишуть, що старий спосіб може спиратися на простий показник мінливості Ель-Ніньйо.
- Червоне небо. Британська метеослужба Met Office пояснює приказку про червоне вечірнє небо (на гарну погоду) і червоний ранок (на негоду) рухом області високого тиску й додає, що приказка найнадійніша там, де погодні системи приходять переважно із заходу, як у Британії. Запис із Бехів про червоний схід збігається з нею за змістом, а запис Франка про червоне небо на заході обіцяє вітер, а не гарну днину. Перевірки для України ми не знайшли.
- Кільце довкола місяця. За Met Office, кільце утворюють кристали льоду у високих хмарах і воно може вказувати на наближення опадів. Метеоролог Джефф Хейбі на своєму особистому сайті уточнює: такі перисті хмари часто йдуть першими перед системою негоди, але бувають і без неї, і тоді опадів може не бути. Прикмета ж із Лопатичів 1925 року обіцяє дощ або сніг.
- Роса. За поясненням Хейбі, роса найімовірніше утворюється ясної ночі, коли земля вільно віддає тепло, тому роса зранку зазвичай означає ясне небо. Але погодні системи можуть прийти й вдень, а післяобідні грози приказка погано передбачає. Український запис із тим самим змістом є в Лопатичах, окремої перевірки для нього ми не знайшли.
- Яскраві зорі. Той самий автор пояснює: якщо зорі світять яскраво, небо ясне, а ясні ночі за інших рівних умов холодніші за хмарні. Запис із Підгірʼя про яскраві зорі на морози близький за змістом до приказки, яку пояснює Хейбі. Його пояснення не є статистичною перевіркою українських записів.
- Ранковий дощ і довгий дощ. Британську приказку про дощ до сьомої і ясну днину до одинадцятої Met Office називає далеко не надійною, а схожі слова є в записах із Шепетівщини і Орельця. Британську приказку про сильний дощ на святого Світіна і наступні сорок днів і ночей Met Office не підтверджує: таких тривалих опадів, за цією статтею, за весь час спостережень не було. У збірці Франка дощ на Мокрія обіцяє сорок днів слоти, але перевірки цієї прикмети ми не знайшли.
- Сніг і врожай. Васянович відрізняє цю прикмету від прикмет про іній і бурульки: сніг «дійсно відіграє значну роль для майбутнього врожаю», бо вкриває посіви від вимерзання і дає ґрунту вологу.
- Тварини. За анотаціями в базі PubMed, окремі види реагують на зміну тиску. Пташки Zonotrichia leucophrys в експерименті більше їли при спаді тиску, а в природі тиск падав за 12-24 години до снігових бур (Бройнер та ін., 2013); у трьох видів комах при спаді тиску змінювалася шлюбна поведінка (Пеллегріно та ін., 2013); птахи Vermivora chrysoptera покинули гніздові території більш ніж за добу до сильної бурі, і ймовірним сигналом автори вважають інфразвук (Стребі та ін., 2015). Такі праці не перевіряли українських прикмет. Про приказку, що корови лягають перед дощем, Met Office пише, що наукових доказів немає; про ознаки корів із наших записів (хвіст на спині, нюхання вгору) оцінки ми не знайшли.
- Ластівки. Прямої перевірки цієї прикмети ми не знайшли. У дослідженні з датчиками висоти (Дрілін та ін., 2018, штат Нью-Йорк) ластівки різних видів по-різному реагували на атмосферні умови, а автори пишуть, що потрібні додаткові дослідження.
Записи не завжди сходяться. Чорна хмара на заході в Бехах означала ясну днину, а на Підгірʼї дощ. Півень, що напʼється води на Стрітення, у Лугині віщував холодну весну, а в Удрицьку та у збірці Номиса повʼязаний із травою на Юрія. Тепло на Сорок мучеників у Бехах обіцяло ще сорок морозів, а в іншому записі їх обіцяв мороз.
Що кажуть самі поліщуки. За спостереженням Васяновича, «Зважаючи на значне потепління останніх років, поліщуки відмічають, що сезонно-повторювані явища починають втрачати взаємозвʼязки між собою.» Про прикмету на голе дерево поліщуки зазначають, що «голоду немає, хоч урожай значно менший», а прикмету про ранню линьку курей переоцінили: «Нині поліщуки вважають, що раніше линяють ті кури, які вже винеслися». Водночас короткі прикмети не зникли: сучасні свідчення і записи кінця XIX - початку XX століття, за його словами, «практично ідентичні». Про бойківські села Надія Левкович пише схоже: «ті метеорологічні знання, які були перевірені часом, продовжують побутувати у бойківських селах і нині».
Чого в перевірених джерелах немає
- Відсотків справджень для жодної української прикмети: у таблицях вище таких цифр немає, бо ми їх не знайшли.
- Оцінки народних прикмет від Укргідрометцентру (запит: «синоптик про народні прикмети чи збуваються метеорологи Укргідрометцентр»): трапилися лише новинні згадки без даних.
- Надійного пояснення для диму. Популярні статті повʼязують його з тиском і вологістю, але підтвердження від метеослужби чи з наукової статті ми не знайшли, тому пояснення не наводимо.
- Перевірки прикмет про курей, свиней, бджіл, кота, бусла й горобців: дані про птахів і комах вище стосуються інших видів і країн.
- Прикмет про погоду за мурашками, кульбабою, сосновими шишками, горобиною чи конюшиною в прочитаних записах з України ми не знайшли; не виключено, що вони є в інших збірках.
- Року запису для частини прикмет: такі рядки позначено як недатовані, а приказки Номиса подано за роком видання.
Часті питання
Які є народні прикмети про погоду?
У прочитаних записах люди дивилися на дим, росу, сонце, місяць, свійських птахів і худобу. Дим угору означав ясну днину, дим по землі дощ; немає роси вночі на дощ; кільце довкола місяця на дощ чи сніг; ластівка над самою землею на дощ; кури метуть хвостом на метелицю. Приклади з місцем і роком наведено в таблицях вище.
Які народні прикмети на дощ повторюються в кількох записах?
Рахуємо лише записи, де ознаку і дощ названо прямо. Дим, що стелиться, котиться, падає на землю чи йде вниз, є знаком дощу в записах із пʼяти місць у томі Кравченка: Бехи (1927), Велика Глушча (1925), Буцин (1928), Буки (1928) і Солотвин (недатований запис). Ще в трьох записах такий дим віщує негоду (Камʼяний Брід, Сіньґури, Бехи 1928), а в збірці Франка слоту. Відсутність роси вночі як знак дощу записано в чотирьох місцях: Забріддя, Лопатичі, Бехи, Пісківка. Такий підрахунок стосується лише прочитаних томів і не показує, наскільки прикмета була поширена.
Які народні прикмети на ясну погоду?
Ясне сонце на заході, дим стовпом угору, вечірня роса й велика роса, що швидко спадає, молодик рогами вгору, ластівка високо. Веселка після дощу, за записом із Двірця, означала, що дощу більше не буде.
Які зимові прикмети записали етнографи?
Кури метуть хвостом на метелицю, горобці щебечуть на морозі на відлигу, гуска на одній нозі на великий мороз, яскраві зорі на морози. За погодою на Різдво, Водохреща і Стрітення судили про весну й літо.
Чому ластівки літають низько перед дощем?
Прикмету записали в Забрідді 1912-1913 років. Популярні статті пояснюють її комахами, але прямої перевірки в перевірених джерелах ми не знайшли; у дослідженні 2018 року висота польоту ластівок різних видів по-різному залежала від атмосферних умов, і автори пишуть про потребу в нових дослідженнях.
Чи збуваються народні прикмети?
Для українських записів цифр ми не знайшли. За анотацією польської праці 2020 року, частка справджень окремих приказок про температуру сягала 79%, а точність із часом знижувалася. Британська метеослужба для одних приказок підтверджує природну основу, а інші називає ненадійними.
Що означають слова «погода», «слота» і «завируха» в записах?
Словом «погода» в записах зазвичай названо ясну днину. Слота означає кілька днів дощу: на Шепетівщині так і пояснили, «дощ скілько день». Завируха означає завірюху: у записі із Солотвина її пояснено словом «фуга».
Чи можна вважати прикмету прогнозом погоди?
Ні. Прикмета передає досвід конкретних людей у конкретному місці, а записи між собою не завжди сходяться. Сторінка показує, що саме записали етнографи, і не замінює прогнозу метеослужби.
Джерела
- В. Кравченко, Зібрання творів та матеріали з архівної спадщини, т. 3, кн. 1 (ІМФЕ, 2025): розділи про вітер і вогонь
- В. Кравченко, Зібрання творів та матеріали з архівної спадщини, т. 3, кн. 2 (ІМФЕ, 2025): розділи про дощ, мороз, росу, сніг, туман, грім
- Ф. Колесса, Людові віруваня на Підгірю (с. Ходовичі Стрийського повіту; упорядкування І. Франка). Етнографічний збірник, т. 5, 1898
- І. Франко, Людові віруваня на Підгірю. Етнографічний збірник, т. 5, 1898
- М. Номис, Українські приказки, прислівʼя і таке інше (перше видання 1864; Либідь, 1993)
- Етнографічний образ сучасної України, т. 5: поховально-поминальні звичаї та обряди (ІМФЕ, 2020)
- О. Васянович, Метеорологічні знання та вірування жителів Полісся: українсько-білоруські паралелі. Дриновський збірник, т. 10, 2017
- Н. Левкович, Народна метеорологія бойків: магічні обрядодії впливу на атмосферні явища. Народознавчі зошити, № 1, 2012
- P. Matczak та ін., Temperature Forecast Accuracies of Polish Proverbs. Weather, Climate, and Society, 2020 (анотація з бази Crossref)
- A. I. Weinberg, Two Hebrew folk meteorological proverbs tested, препринт arXiv, 2026 (анотація)
- B. S. Orlove та ін., Forecasting Andean rainfall and crop yield from the influence of El Nino on Pleiades visibility. Nature, 2000 (анотація з PubMed)
- Met Office, Red sky at night and other weather lore
- J. Haby, особистий сайт метеоролога theweatherprediction.com: сторінки When dew is on the grass, A ring around the sun or moon, Cold is the night when the stars shine bright
- C. W. Breuner та ін., Do birds use barometric pressure to predict storms? Journal of Experimental Biology, 2013 (анотація з PubMed)
- A. C. Pellegrino та ін., Weather forecasting by insects. PLoS One, 2013 (анотація з PubMed)
- H. M. Streby та ін., Tornadic storm avoidance behavior in breeding songbirds. Current Biology, 2015 (анотація з PubMed)
- R. A. Dreelin та ін., Flight Behavior of Individual Aerial Insectivores Revealed by Novel Altitudinal Dataloggers. Frontiers in Ecology and Evolution, 2018
Сторінку підготувала редакція TYME за джерелами, прочитаними 6 листопада 2026 року.
Підтримай статтю
