День святої Катерини 2026: 24 листопада, звичаї і ворожіння
Коротко. День памʼяті святої великомучениці Катерини у 2026 році припадає на вівторок, 24 листопада: так у новостильних календарях ПЦУ і УГКЦ в Україні на 2026 рік. До переходу свято відзначали 7 грудня за цивільним календарем, і цю дату називає, зокрема, Воропай. У народі день звали «Катерини» і вважали святом дівочої долі: дівчата ставили у воду гілочку вишні й кликали долю на вечерю, а постили напередодні, за записами, парубки. Через шість днів, 30 листопада, день святого Андрія.
Звідки дані. Дати взято з календарів ПЦУ і УГКЦ на 2026 рік, житіє з проповідей Митрополита Епіфанія і перекладу «Київського православʼя», звичаї з книги Олекси Воропая «Звичаї нашого народу», журналу «Народознавчі зошити», Вісника НАКККіМ (2025) та Енциклопедії Сучасної України. Енциклопедичної статті про саму святу ми не знайшли, тому житіє подаємо як церковний переказ. Популярні твердження без підтвердження зібрано наприкінці.
Зміст
Коли День святої Катерини у 2026 році
| Свято | 2026 рік, ПЦУ і УГКЦ | До переходу на новий стиль |
|---|---|---|
| Введення в храм Пресвятої Богородиці | 21 листопада, субота | 4 грудня |
| Свята великомучениця Катерина | 24 листопада, вівторок | 7 грудня |
| Апостол Андрій Первозваний | 30 листопада, понеділок | 13 грудня |
| Свята великомучениця Варвара | 4 грудня, пʼятниця | 17 грудня |
| Преподобна Меланія Римлянка (народна «Меланка») | 31 грудня, четвер | 13 січня 2027 (відповідник 31 грудня юліанського календаря в наступному цивільному році) |
Олекса Воропай писав: «За три дні по Введінні - день великомучениці Катерини»; у 2026 році так само: Введення 21 листопада, Катерини 24 листопада. Памʼять преподобної Меланії календарі ПЦУ і УГКЦ ставлять на 31 грудня, хоча саму службу їй Богослужбові вказівки ПЦУ 2026 переносять на 30 грудня.
З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський календар, а УГКЦ в Україні на новий стиль для нерухомих свят. ПЦУ дозволила окремим парафіям і монастирям лишитися на юліанському календарі за рішенням не менше ніж двох третин громади; там Катерини відзначають 7 грудня, а у 2026 році цей день припадає на понеділок. В УГКЦ така можливість зберігалася лише до 2025 року.
Зсув дати видно на прикладі Чернігова. Престольне свято Катерининського кафедрального собору Митрополит Епіфаній очолював 7 грудня 2022 року, а 24 листопада 2023, 2024 і 2025 років служив там уже за новим стилем. У 2025 році наприкінці служби відбувся молебень до святої Катерини й преподобного Меркурія Чернігівського, «чесні мощі якого перебувають у соборі».
Піст. 24 листопада 2026 року припадає на Різдвяний (Пилипів) піст, який за календарем ПЦУ триває з 15 листопада по 24 грудня; детальніше на сторінці Різдвяний піст.
Хто така свята Катерина: що каже житійний переказ
У календарі ПЦУ при імені великомучениці Катерини стоять роки 305-313. Митрополит Епіфаній у проповіді 2024 року сказав, що Катерина загинула «під час останньої великої хвилі переслідувань християн, розгорнутої в Римській імперії на початку 4 століття», а філософів, яких послали її переконати, вона сама «переконала в істині віри християнської».
Докладніший житійний переказ подає «Київське православʼя» (2015) у перекладі статті богослова Олександроса Христодулу, який спирається на житіє Симеона Метафраста. За цим переказом, Катерина народилася 294 року в Олександрії Єгипетській в аристократичній язичницькій родині й навчалася філософії, риториці та іншим наукам. Імператор скликав риторів, щоб вони схилили її зректися Христа, але ті не змогли її спростувати. У вʼязниці святу відвідали Августа Фаустина й воєначальник Порфирій з двомастами воїнами; усі вони увірували й прийняли мучеництво разом з нею. Для страти збудували механізм із кількох коліс, але, за переказом, Ангел звільнив святу, а колеса «умертвили безліч нечестивців». Тоді її засудили до відсічення голови; страту в цьому переказі датовано 307 роком. Тіло святої, за переказом, ангели перенесли на Синайські гори, а між VIII і IX століттями мощі віднайшли й поклали в соборному храмі Синайського монастиря; відтоді цей храм носить імʼя святої Катерини.
Де джерела розходяться. Імʼя імператора: Максиміліан у «Київському православʼї» і в статті М. Горбаль (2024), тетрарх Максиміан у католицькому медіа CREDO; календар ПЦУ імені не називає. Переказ «Київського православʼя» називає 294 рік народження і 307 рік страти, а календар ПЦУ подає датування 305-313 без року народження. Риторів той самий переказ налічує 50, а за іншими мартирологами 150. За церковним переказом і проповіддю Митрополита Епіфанія, мучеництво Катерини припадає на початок IV століття.
У Богослужбових вказівках ПЦУ на 2026 рік служба святої Катерини й преподобного Меркурія Чернігівського полієлейна, у поєднанні зі службою післясвята Введення. Величання великомучениці (косі риски, як у джерелі): «Величаємо тебе,/ свята великомученице Катерино,/ і шануємо чесні страждання твої,/ їх же за Христа перетерпіла єси».
«Катерини»: свято дівочої долі
Олекса Воропай («Звичаї нашого народу», видання 1958 року; місця і року запису для цього опису не зазначено) пише: «День великомучениці Катерини чи, як звичайно це свято в народі називається, „Катерини“, є свято дівочої долі.» Воропай називає 7 грудня: у його описі свято припадало на 7 грудня за цивільним календарем, тобто на 24 листопада за юліанським. У частині інших записів нижче також зазначено цю дату, а в частині лише назву свята.
У селах Вільгір і Колесники на Рівненщині учні місцевої школи записали від Ніни Маркіянівни Величко (1934 р. н.), що Катерини «свято дівочої долі». Там же сказано: «У наших селах люди вважають, що це присвяток і нічого не роблять. Зокрема, не шиють, не вʼяжуть, не рубають дров, не перуть, не білять.» Матеріали передали етнографам під час експедиції 2009 року, опубліковано їх 2014 року. Опис гілочки вишні в цьому записі майже дослівно повторює Воропая, тож незалежним підтвердженням його не вважаємо.
За Енциклопедією Сучасної України, свято Катерини вважали початком ворожильного сезону, а парубоцьким і дівочим святом день святого Андрія. ЕСУ також нагадує, що християнство ворожіння забороняло; натомість на Лемківщині, за М. Горбаль, церква не забороняла молоді ворожінь на Андрія і Катерини, вважаючи їх «просто молодіжними розвагами». Не скрізь Катерини виділяли окремо: на Березнівщині (записи 2013 року) найзначущішим святом початку зими названо Андрія, а в статті про Любешівщину (записи 2015 року) окремих записів про Катерини немає.
Піст парубків напередодні Катерини: що записали етнографи
У багатьох статтях пишуть, що на Катерини постять дівчата. У перевірених записах постили хлопці:
- За Воропаєм: «Напередодні цього свята колись парубки постили», «щоб Бог послав їм добру жінку».
- Лемківщина (М. Горбаль, 2024): «Вони постилися 6 грудня у „канун святої Катерини, щоб Бог послав хорошу жінку“», а сам день Катерини названо єдиним у році, коли ворожили хлопці.
Ворожили напередодні Катерини хлопці й на Холмщині та Підляшші: за повідомленням К. Карабович, яке наводить О. Серебрякова (2008), вони, як і дівчата, ставили гілку вишні у вологу землю на покуті; про піст там не сказано. Записів про піст дівчат на Катерини ми не знайшли.
Вечорниці й закликання долі
Воропай описує вечір так: «Увечорі дівчата сходяться до однієї хати і варять спільну вечерю - борщ і кашу. Приходять хлопці, починаються розваги.» Танцювати не можна було, бо піст. Опівночі, перед першими півнями, дівчата з горням вечері, обгорнутим новим рушником, по черзі вилазили на ворота й тричі гукали: «Доле, доле, йди до мене вечеряти!» Якщо в цей час співав півень, казали, що «доля обізвалася»; падіння зірки вважали поганим знаком: «Погасне доля!»
Воропай наводить і оповідку, яку розповідають на Київщині біля Канева: гарна й негарна жінки опівночі кликали свою долю вечеряти на перехресті; до негарної прийшов гарний панич, а до гарної доля «обірвана, кудлата та ще й з хвостом».
На Лемківщині, за М. Горбаль, долю закликали «на Катерини, на Андрія та на Старий Новий рік». М. Мельник (2025) наводить формулу «Доле, доле, йди до нас кашу їсти!», але місця запису не вказує.
Вишневі та інші гілочки: місцеві варіанти
Гілочку вишні на Катерини описують і Воропай, і польові записи з різних регіонів, але подробиці в них різні. У Воропая: «Ранком, до схід-сонця дівчина йде в садок і зрізує гілочку вишні. В хаті дівчина ту гілочку ставить у пляшку з водою і чекає свята Меланки.» Далі він пояснює: «є цвіт на гілочці - буде весілля, нема - восени доведеться Покрову благати».
| Де записано | Коли ставили й до якого свята чекали цвіту | Джерело |
|---|---|---|
| місце не вказано | на Катерини; до Меланки | О. Воропай, видання 1958 року; рік запису не зазначено |
| сс. Вільгір і Колесники, Рівненщина | на Катерини; до Маланки (опис майже як у Воропая) | шкільні записи; рік запису не зазначено; передано 2009 року, опубліковано в «Народознавчих зошитах» 2014 року |
| Лемківщина | напередодні Катерини, після заходу сонця; до Різдва | М. Горбаль, 2024 |
| Гуцульщина | склянку з гілкою відданиця клала перед іконою святої Катерини; до Василя | Г. Маковій, видання 1993 року; цит. за О. Серебряковою, 2008; рік запису не зазначено |
| Гуцульщина, початок XX ст. | фруктові галузки; на Катерини, посуд з галузками на печі; строк очікування цвіту не зазначено | Ю. Шнайдер за О. Серебряковою |
| Черкащина: сс. Сахнівка, Пішки, Деренківець, Яснозірʼя та інші | на Катерини; до Різдва чи Нового року | польові записи О. Серебрякової (рік не зазначено), 2008 |
| Холмщина та Підляшшя | напередодні Катерини, у землю на покуті; до Різдва або Нового року | К. Карабович за О. Серебряковою |
| Поділля, друга половина XIX ст. | від Катерини щодня поливали з вуст; до Святого вечора | А. Свидницький за О. Серебряковою |
| Полісся, Слобожанщина, Підгаєччина | пагінці вишні, черешні, сливи чи берези; на Катерини чи Андрія; до Різдва чи Нового року | О. Серебрякова, 2008 |
| Тернопільщина | свята в цитаті не названо; до Різдва або Нового року | С. Макаренко (2011) за М. Мельник, 2025 |
| с. Вітковичі, Березнівщина | на «Щодрика», а не на Катерини | Т. Пархоменко за В. Галайчуком, 2019 |
Цвіт тлумачили теж по-різному. На Лемківщині вірили, що дівчина того року вийде заміж; у гуцульському записі Г. Маковій цвітіння «віщувало їй пару протягом року, адже покровителька її почула та сприятиме долі»; на Черкащині, залежно від села, гілка віщувала заміжжя, добро чи хороше життя. На Тернопільщині, за С. Макаренко, віщу гілочку оберігали «від ока священика», який у піст заходив до хати з молитвами. Одного правила, до якого дня чекати, у записах немає.
Інтервали від Катерини 2026 року. За нашим розрахунком, від Катерини до Меланки 37 днів і за новим стилем (з 24 до 31 грудня 2026 року), і за датами до переходу (з 7 грудня 2026 до 13 січня 2027 року), а до Різдва в обох випадках 31 день. Якщо ж поєднати 24 листопада 2026 року з Меланкою 13 січня 2027 року, як роблять деякі сайти, вийде 50 днів, і так змішуються два стилі. Чи встигне гілка зацвісти, джерела не пишуть.
О. Серебрякова наводить і нотатки кінця XIX і початку XX ст. зі Слобожанщини та Полісся: на Катерини у воду ставили гілочки за кількістю членів сімʼї і вірили, що чия розквітне до Різдва, той довго житиме, а чия засохне, той захворіє чи помре. Наводимо це як запис давнього вірування. З гілками на Катерини, за тим самим оглядом, ворожили й сусіди: румунки напередодні Катерини чи Варвари, відданиці словацького Горегроння на Катерини, а німці ставили фруктові гілки на Катерини, Андрія чи Варвари, щоб дерева родили. Про Варвари: День святої Варвари.
«Місточок», льон і шлях до Андрія
«Місточок». За описом О. Ліманської (2007), який цитує М. Мельник (2025), на Катерину дівчина розкладала кілька вишневих гілочок у формі місточка над мискою з водою і ставила на ніч під ліжко, щоб дізнатися, хто її «переведе». Місця запису не вказано.
Льон. За Н. Краснянською і Н. Громовою (2012), яких цитує Мельник, насіння льону для ворожіння на Андрія готували заздалегідь: «рекомендували носити його за пазухою, починаючи від дня Катерини». У 2026 році між цими днями шість днів. Про андріївські ворожіння: ворожіння на Андрія.
У чому різниця. Мельник пише, що катерининські практики мають «стриманий, дисциплінарно маркований характер, тоді як андріївські - ігрово-видовищний і колективний формат», а за дисертацією М. Романів (2024) про Покуття, яку вона цитує, проміжок між цими святами «збігається з періодом Пилипівського посту, активізацією молодіжного дозвілля». Про свято 30 листопада: День святого Андрія.
Лемківщина: день ворожінь, а не свята
Стаття М. Горбаль (2024) спирається на розповіді старожилів і літературні джерела; описано святкування громад, які користувалися юліанським церковним календарем, а дати наведено у звичному цивільному відповіднику; рік запису розповідей не зазначено.
- «На Лемківщині день Катерини як свято не відзначали. Святкували лише там, де був храм, посвячений на честь св. Катерини.» Там наприкінці літургії під передзвін обходили довкола церкви, а вдома влаштовували «кермеші», гостини для рідні й знайомих із сусідніх сіл.
- Приказки, якими «прогнозували погоду на Різдво»: «Як Катерина по воді, то Різдво по льоді», «Як на Катерини холодно, то буде голодно» (буде неврожай), «На святу Катерину ховайся під перину».
Ці приказки стосуються часу, коли Катерини припадали на 7 грудня, тож наводимо їх як лемківський фольклор, а не як прогноз на 24 листопада 2026 року.
Іменини Катерини у 2026 році
У календарях ПЦУ і УГКЦ на 2026 рік день памʼяті з жіночим імʼям Катерина один: 24 листопада. Ми перевірили це пошуком у календарях ПЦУ і УГКЦ та Вказівках ПЦУ; крім 24 листопада, трапилося лише чоловіче імʼя Катерій. Громади ПЦУ на юліанському календарі святкують іменини 7 грудня. На 23 січня, 5 і 17 лютого та 20 березня, які трапляються в деяких таблицях, памʼяті святої на імʼя Катерина в календарях на 2026 рік не зазначено: 20 березня, наприклад, ПЦУ поминає мученицю Фотину (Світлану) та інших мучениць, серед яких Катерини немає. Привітання для іменинниць: з днем ангела Катерини.
Які популярні твердження потребують застережень
- Піст дівчат на Катерини. У перевірених джерелах не знайшли; постили парубки.
- «Катерина-санниця», перегони на санчатах. У перевірених джерелах не знайшли.
- Погодні прикмети про ясну погоду, іній чи вітер на Катерини. У розділі Воропая про Катерини погодних прикмет немає, хоча одну з таблиць в інтернеті підписано його іменем; знайшли лише лемківські приказки, наведені вище.
- «Покровителька вагітних», «ковалів», «студентів». Не знайшли. Є інше: на Заході святу шанують як покровительку освіти й наук («Київське православʼя»), а у Франції, за Воропаєм, її вважали патронесою старих дівчат.
- Нетлінні мощі. Не підтверджено: «Київське православʼя» пише лише, що тіло, за переказами, століттями лишалося непохованим.
- Іменини 23 січня, 5 і 17 лютого, 20 березня. На ці дні памʼяті святої на імʼя Катерина в церковних календарях на 2026 рік не зазначено.
- «Молитви на заміжжя». Церковних текстів такого змісту в перевірених джерелах не знайшли.
- «Давнє словʼянське свято долі». Записів із місцем, які б це підтверджували, не знайшли; М. Мельник подає таку думку як інтерпретацію без посилання на польовий запис.
- Заборона «шити й вишивати». Знайшли лише запис із сіл Вільгір і Колесники (не шиють, не вʼяжуть, не рубають дров, не перуть, не білять); заборон шити, вишивати чи виконувати хатню роботу в розділі Воропая про Катерини немає. Утримання від мʼяса повʼязане з Різдвяним постом.
- Ворожіння з чоботами саме на Катерини. Не знайшли; у статті М. Мельник воно описане на Андрія.
- Значення імені «чиста душею». Мовознавчого чи енциклопедичного джерела не знайшли.
- Католицька дата свята. Католицького календаря серед перевірених джерел немає, тому цієї дати не подаємо.
Часті питання
Коли День святої Катерини у 2026 році?
24 листопада 2026 року, у вівторок, за календарями ПЦУ і УГКЦ. Громади ПЦУ, що лишилися на юліанському календарі, відзначають 7 грудня.
Чому в старих книжках Катерини 7 грудня?
У цих описах свято припадало на 7 грудня за цивільним календарем, тобто на 24 листопада за юліанським. З 1 вересня 2023 року ПЦУ і УГКЦ в Україні перейшли на новий стиль для нерухомих свят, тож тепер Катерини відзначають 24 листопада за цивільним календарем. Громади ПЦУ, що лишилися на юліанському календарі, відзначають 7 грудня.
Які звичаї на Катерини записали етнографи?
За Воропаєм, дівчата ставили у воду гілочку вишні, варили спільну вечерю і опівночі кликали долю, а парубки напередодні постили. На Лемківщині, за М. Горбаль, день як свято відзначали лише в парафіях із храмом святої Катерини; водночас були поширені молодіжні ворожіння.
До якого свята чекали, чи зацвіте гілочка вишні?
У записах по-різному: до Меланки, Різдва, Нового року, Василя чи Святого вечора. Одного правила в джерелах немає.
Хто постив напередодні Катерини?
За Воропаєм, парубки, «щоб Бог послав їм добру жінку»; на Лемківщині теж хлопці. Записів про піст дівчат ми не знайшли.
Коли іменини Катерини у 2026 році?
24 листопада за новостильними календарями ПЦУ і УГКЦ; інших днів памʼяті з жіночим імʼям Катерина в них на 2026 рік немає. Для громад ПЦУ на юліанському календарі: 7 грудня.
Чим Катерини відрізнялися від Андрія?
За ЕСУ, Катерини відкривали ворожильний сезон, а Андрія вважали парубоцьким і дівочим святом; М. Мельник називає катерининські ворожіння стриманішими. У 2026 році між святами шість днів.
Джерела
- Церковний календар ПЦУ на 2026 рік
- Богослужбові вказівки ПЦУ на 2026 рік
- Постанови Архієрейського Собору ПЦУ від 24.05.2023 про календар
- Церковний календар УГКЦ на 2026 рік
- Декрет про перехід УГКЦ на новий стиль (2023)
- ПЦУ, престольне свято Катерининського собору Чернігова (07.12.2022)
- ПЦУ, престольне свято Катерининського собору Чернігова (24.11.2023)
- ПЦУ, літургія в Катерининському соборі Чернігова (24.11.2024)
- ПЦУ, літургія в Катерининському соборі Чернігова (24.11.2025)
- Проповідь Митрополита Епіфанія 24.11.2024
- О. Христодулу, «Свята великомучениця Катерина та вправні нечестивці», переклад «Київського православʼя» (2015)
- CREDO, «Три поради з життя святої Катерини Александрійської» (2024)
- О. Воропай, «Звичаї нашого народу», т. 1, розділ «Катерини» (Мюнхен, 1958)
- М. Горбаль, «Свята у грудні на Лемківщині», Народознавчі зошити, 2024, № 1
- О. Серебрякова, «Мантичні дії з рослинами в зимовому циклі свят українців», Народознавчі зошити, 2008, № 3-4
- В. Конопка, «Волинський „Народний календар“» (сс. Вільгір і Колесники), Народознавчі зошити, 2014, № 2
- В. Галайчук, «Народний календар Березнівщини...», Народознавчі зошити, 2019, № 4
- В. Галайчук, С. Ципишев, «Народний календар Любешівщини...», Народознавчі зошити, 2020, № 6
- Енциклопедія Сучасної України, «Ігри та розваги народні»
- Енциклопедія Сучасної України, «Ворожіння» (2006)
- М. Мельник, «Дівочі ворожіння у структурі катерининських та андріївських вечорниць...», Вісник НАКККіМ, 2025, № 4
Сторінку підготувала редакція TYME за джерелами, прочитаними 2 листопада 2026 року.
