Введення в храм Пресвятої Богородиці 2026: 21 листопада, звичаї і що не можна робити

Коротко. Введення в храм Пресвятої Богородиці у 2026 році припадає на суботу, 21 листопада: так у календарях ПЦУ і УГКЦ на 2026 рік. До переходу на новий стиль свято відзначали 4 грудня, і саме цю дату називають етнографи. Свято припадає на Різдвяний піст, але на трапезі, за Богослужбовими вказівками ПЦУ, дозволено рибу; вінчання цього дня не звершують. У народі день звали Введіння, на Лемківщині Воведеніє, а Енциклопедія Сучасної України подає і назву Третя Пречиста. У записах із різних регіонів трапляється звичай «полазника»: вірили, що від першого гостя залежатиме добробут у новому господарському році.

Звідки дані. Дати взято з календарів ПЦУ і УГКЦ на 2026 рік і Богослужбових вказівок ПЦУ, церковний переказ з проповідей Митрополита Епіфанія, звичаї з книги Олекси Воропая «Звичаї нашого народу» (видання 1958 року), зі статті Марії Горбаль про Лемківщину в журналі «Народознавчі зошити», що поєднує розповіді старожилів і літературні джерела, та з публікацій польових і шкільних матеріалів того ж журналу з Березнівщини, Любешівщини, Вільгора й Колесників на Рівненщині, а також з Енциклопедії Сучасної України. Окремої енциклопедичної статті про саме свято, яку можна було б відкрити й перевірити, ми не знайшли. Популярні твердження без підтвердження зібрано наприкінці.

Коли Введення в храм Пресвятої Богородиці у 2026 році

У переліку календаря ПЦУ Введення стоїть серед дванадесятих неперехідних свят. З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський календар, а УГКЦ в Україні на новий стиль для нерухомих свят. ПЦУ дозволила окремим парафіям і монастирям лишитися на юліанському календарі за рішенням не менше ніж двох третин громади; там Введення відзначають 4 грудня, а у 2026 році цей день припадає на пʼятницю. В УГКЦ така можливість зберігалася лише до 2025 року.

Зсув дати видно на сайті ПЦУ. Проповіді Митрополита Епіфанія на Введення там датовано 4 грудня 2020 і 4 грудня 2022 року, а 21 листопада 2024 року він очолив святкову літургію в Михайлівському Золотоверхому соборі; проповідь 2025 року теж датована 21 листопада. У ній Митрополит привітав вірних і з Днем Гідності та Свободи.

Олекса Воропай подає дату свята як «4-го грудня за новим стилем», тобто за цивільним календарем: у його час 4 грудня відповідало 21 листопада юліанського календаря. Між цими датами 13 днів, тому записи етнографів про 4 грудня стосуються того самого свята, яке у 2026 році випадає на 21 листопада.

Чи вихідний 21 листопада 2026 року

Окремого неробочого дня з нагоди Введення закон не встановлює. У статті 73 Кодексу законів про працю з релігійних свят названо лише Пасху, Трійцю і Різдво Христове 25 грудня, а під час воєнного стану норми цієї статті не застосовуються. 21 листопада 2026 року субота; чи буде вона вихідним, залежить від вашого графіка роботи: за статтею 67 КЗпП другий вихідний при пʼятиденному тижні, якщо його не визначено законодавством, встановлює графік роботи підприємства.

Піст, риба і вінчання на Введення

Різдвяний (Пилипів) піст за календарем ПЦУ триває з 15 листопада по 24 грудня, і в календарі УГКЦ він теж починається 15 листопада. Отже, Введення 2026 року припадає на сьомий день посту. Докладніше про обмеження посту на сторінці Різдвяний піст.

• Риба. У Богослужбових вказівках ПЦУ на 21 листопада 2026 року сказано: «На трапезі дозволяється риба». Загальне правило календаря ПЦУ так само називає Введення серед свят, коли рибу дозволено, якщо свято випадає на середу чи пʼятницю. Окремого припису про вино на Введення у перевірених календарі та Вказівках не знайшли; це не означає заборони.
• Вінчання. За календарем ПЦУ, вінчання не звершується напередодні дванадесятих свят і впродовж Різдвяного посту. Тож відсутність вінчань 21 листопада повʼязана з церковним правилом, а не з народною прикметою.
• Веселощі. На Любешівщині (записи 2015 року) етнографи зафіксували: «На Введення дотримувалися посту, відтак веселощі на це свято були заборонені». У Лахвиці розповідали бувальщину про дівчину, яка пішла танцювати на Введення і загинула: «а не можна ж танцювати на Введеннє. То ж то піст, Пилиповка». У розповіді є і слова матері: «Кому Введеннє, а мені Виведеннє!..»

Що за свято: церковний переказ

Енциклопедія Сучасної України у статті «Богородиця» називає Введення одним із чотирьох богородичних серед дванадцяти найважливіших свят і подає народну назву Третя Пречиста; Першою Пречистою там названо Успіння, Другою Різдво Богородиці. Свято, за ЕСУ, символізує день, «коли Діву Марію приведено у храм на посвяту Богові».

Події свята відомі з церковного передання. У проповіді 2020 року Митрополит Епіфаній переказує його так: праведні Іоаким і Анна були бездітними і обіцяли присвятити дитину служінню Господу. «Коли Марії виповнилося три роки, батьки, виконуючи обіцянку свою, привели Її до Єрусалимського храму і передали на виховання первосвященику Захарії.» За переданням, дівчинка сама піднялася сходами, і її ввели не лише до храму, а й до Святого Святих. Далі Марія жила при храмі з іншими отроковицями, а коли їй виповнилося 12 років, повернулася до батьків. Митрополит наголошує: «Всі ці події не описані у Євангелії, але Передання зберігало свідчення про них від самих початків.»

Марія Горбаль у статті «Свята у грудні на Лемківщині» (2024) уточнює, що церковний переказ про свято «грунтується на апокрифічному Протоєвангелії Якова», і наводить подробицю з релігійної традиції: Марія сама подолала всі 15 сходинок храму.

Про зміст свята проповіді ПЦУ говорять по-різному. Проповідь 2022 року має назву «Свято Введення у храм Богородиці нагадує нам про важливість виконання тих обіцянок, які ми даємо перед Господом»: ідеться і про обітниці Бога, і про обітницю батьків Марії. У 2025 році Введення названо «наближенням довершення прообразу, коли Пречиста Діва готується вмістити в Собі Самого Сина Божого».

Богослужіння. На утрені співають величання: «Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, Богообрана Отроковице, і шануємо у храм Господній входження Твоє». За календарем ПЦУ, з цього дня до віддання Різдва Христового на утрені, коли співається велике славослівʼя, звучить катавасія «Христос народжується». Богослужбовий колір свята, за Вказівками ПЦУ, синій.

Полазник: кого чекали першим до хати

Воропай пише: «Початок нового господарського року у введінських повірʼях виступає досить виразно». На його думку, частина давніх новорічних звичаїв перейшла саме до Введення. Звідси звичай полазника: «Хто в цей день вранці прийде першим до хати, той буде першим „полазником“ на новий господарський рік.» Подробиці в записах різняться.

Повʼязаний звичай стосується позичок. За Воропаєм: «Недобрий знак, якщо в цей день хтось із сторонніх приходить щонебудь позичати»; так само на Лемківщині, за М. Горбаль. На Березнівщині в «рокові свята» теж «остерігались позичок».

Худоба, земля, коноплі: господарські звичаї

Худоба. За Воропаєм, на Поділлі вранці на Введіння молодиці колись обсипали корів насінням коноплі й мастили маслом вимʼя, «щоб давали багато молока». У Кордишівці на Вінниччині корів обкурювали пахучим зіллям і давали їм густу киселицю, «щоб була густа сметана». На Лемківщині, за М. Горбаль, худобі давали воду та хліб, мазали коровам вимʼя свяченим маслом і варили кисіль; корів пильнували, бо вірили, що цього дня відьми летять відбирати молоко.

Земля. Воропай наводить «житійськії» правила: «До Введіння можна копати лопатою землю, а від Введіння до Благовіщення не можна, бо земля спочиває і на літо сили набирається». На Лемківщині записано те саме: з Введення «спочиває земля, яку не можна копати аж до Благовіщення». В Угриничах на Любешівщині казали: «Од Введення до Благовіщення зимлі не ворушать». На Любешівщині записано і інший варіант: землю не чіпали від Покрови до Благовіщення.

Коноплі та льон. За Воропаєм, коноплі треба було потерти до Введіння, а хто тре їх пізніше, «накликає бурю на поля, а на себе від людей зневагу». Горпина С-ко згадувала, що дівчата «так уже пильнували, щоб усі коноплі потерти до Введіння», бо інакше це могло зашкодити дівочій славі. На Лемківщині до Введення дівчата й молодиці мали закінчити тіпати чи терти льон і коноплі.

Прання. Ще одне правило у Воропая стосується періоду від Введення до Девʼятого четверга (девʼятого четверга після Різдва): у цей час «не годиться бити білизну на воді праником, бо то шкодить ниві та приводить уліті бурю на поля». Це запис про заборону бити білизну праником упродовж зазначеного періоду, а не про будь-яке прання лише в день свята.

Від Введення до Різдва: колядки, Перша коляда, Катерини

За Енциклопедією Сучасної України, від Введення починався зимовий цикл святкувань. На Березнівщині (записи 2013 року) це відбилося в приказках «Введеннє сьват наведе» (с. Балашівка) і «Введеннє заведе, а Варвара заварить, а Ганна помаже, а Микола мости помостить, - ди й приєде Коляда в гости» (с. Богуші); знаки наголосу з цитат ми опустили. Про ці дні докладніше на сторінці свята в грудні.

• Лемківщина. За М. Горбаль, від Введення починалася підготовка до Різдва і «можна було колядувати»: на вечурках молодь за прядінням льону чи конопель уже колядувала.
• Березнівщина. Введення святкували як велике християнське свято зі святковою трапезою, пекли книші, а «від Введення починали вчитися колядувати». Водночас автор пише, що «про народнообрядову складову саме цього дня відомостей на Березнівщині ми не зафіксували».
• Любешівщина. У селах Залізниці, Березичах і Сваловичах Введення називали Першою колядою, однак куті не готували; у Дольську, навпаки, записали, що «тоже варили кутю, як в кого було як що».
• У храмі. З Введення, за календарем ПЦУ, на утрені співають катавасію «Христос народжується».

Після Введення в народному календарі йдуть Катерини: Воропай пише «За три дні по Введінні - день великомучениці Катерини», і у 2026 році так само: День святої Катерини 24 листопада. Ще через шість днів, 30 листопада (понеділок), День святого Андрія.

Дівочі звичаї: «свячена» вода і віщий сон

Воропай, описуючи пору Введіння, пише, що дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом», витираючись червоною крайкою, «щоб були рожеві лиця». Він згадує також звичай «дівчат-чарівниць» «святити воду в ніч проти Введіння»; сам Воропай чув про таку «свячену» воду на Уманщині. Говорили, що вона годиться на «привернення» парубка до дівки.

На Лемківщині, за М. Горбаль, дівчата, лягаючи спати на Воведеніє, казали: «Введення, введи мене у той дім, де я буду вік доживати», і вірили, що тієї ночі присниться суджений.

Приказки і прикмети, які справді записано

Воропай пише: «У багатьох селах України ворожили по різних прикметах, який буде врожай в наступному році». Він наводить три приповідки:

• «Скільки на Введіння води, стільки на Юрія трави» (цю саму приповідку записали і у Вільгорі й Колесниках на Рівненщині);
• «Як є на Введіння вода, то буде в мисці молоко»;
• «Як Введіння мостить мости, а Микола забиває гвіздки, то люта зима буде».

На Лемківщині, за М. Горбаль, вірили, що коли «на Введення вітряно, то зима буде з хуртовинами, а на жнива дощитиме», зате «влітку гарно вродить просо». Там само колись казали, що цього дня Господь відпускає праведні душі на землю подивитися на своє тіло. Схоже пише Воропай про Слобожанщину: «Душа видить своє тіло, тому й Видіння»; це, за його приміткою, приклад народної етимології.

Ці приказки й прикмети стосуються часу, коли Введення припадало на 4 грудня, тож наводимо їх як фольклор, а не як прогноз погоди на 21 листопада 2026 року.

Що не можна робити на Введення: що записали етнографи

Загального переліку заборон у перевірених джерелах немає; є окремі записи з різних місць. Наводимо їх як свідчення про давні звичаї, а не як правила.

Окремо церковне правило ПЦУ: 21 листопада 2026 року вінчання не звершується через Різдвяний піст; цей день також субота.

Заборон шити чи прибирати саме в день Введення, як і загальної заборони будь-якої роботи з водою, ми в перевірених записах не знайшли; про це в наступному розділі.

Які популярні твердження потребують застережень

• Заборона працювати з водою, бо вода цього дня нібито має «святий спокій»; твердження, що «заборонялося прати», бо «так можна накликати негоду». У такому вигляді не знайшли. Є лише правило у Воропая на довший період, від Введення до Девʼятого четверга: не бити білизну праником на воді.
• Заборони шити, прибирати і виконувати важку роботу. Загального запису немає. Є лемківський запис, що після служби нічого не робили; у розділі Воропая про Введіння заборон шити чи прибирати немає.
• Погодні прикмети про мороз, сніг до весни, ясне небо, туман чи вітер з півдня. Не знайшли; записано лише три приповідки Воропая і лемківську прикмету про вітер.
• «Введення прийде, зиму приведе», «На Введення зима дорога входить». Не знайшли; на Березнівщині записано «Введеннє сьват наведе».
• «Скільки води на Третю пречисту, стільки у травні буде трави». У Воропая і у Вільгорі й Колесниках «стільки на Юрія трави»; заміна на травень без джерела.
• Порада, що «не можна відмовляти у милостині», заборони сваритися і пліткувати. В етнографічних записах про Введення не знайшли; ідеться про загальні поради, а не про записи звичаїв.
• Твердження, що вірянам «дозволяється вживати рибу та вино». Рибу на 2026 рік підтверджують Вказівки ПЦУ; окремого припису про вино на Введення у перевірених календарі та Вказівках не знайшли.
• Первосвященник входив до Святого Святих «лише один раз на рік». У проповіді ПЦУ 2020 року сказано, що первосвященник входив туди «лише для принесення жертви за гріхи народу»; про «раз на рік» у перевірених джерелах не йдеться.
• Молитви на Введення без зазначення джерела. Перевірили лише величання свята, наведене вище.

Часті питання

Коли Введення в храм Пресвятої Богородиці у 2026 році?

21 листопада 2026 року, у суботу, за календарями ПЦУ і УГКЦ. Громади ПЦУ, що лишилися на юліанському календарі, відзначають свято 4 грудня; у 2026 році цей день припадає на пʼятницю.

Чому в старих книжках Введення 4 грудня?

У цих описах свято припадало на 4 грудня за цивільним календарем, тобто на 21 листопада за юліанським. З 1 вересня 2023 року ПЦУ і УГКЦ в Україні перейшли на новий стиль для нерухомих свят, тож тепер Введення відзначають 21 листопада за цивільним календарем.

Чи 21 листопада 2026 року вихідний?

Окремого неробочого дня з нагоди Введення закон не встановлює: свята немає серед днів, перелічених у статті 73 КЗпП, а під час воєнного стану норми цієї статті і так не застосовуються. 21 листопада 2026 року субота; чи буде вона вихідним, залежить від вашого графіка роботи.

Чи можна їсти рибу на Введення?

Так. У Богослужбових вказівках ПЦУ на 21 листопада 2026 року сказано: «На трапезі дозволяється риба», хоча свято припадає на Різдвяний піст.

Чи вінчають на Введення?

Ні. За календарем ПЦУ, вінчання не звершується напередодні дванадесятих свят і впродовж Різдвяного посту, який у 2026 році триває з 15 листопада по 24 грудня.

Що не можна робити на Введення за записами етнографів?

Записи з різних місць різняться. За Воропаєм, старші та бідніші люди того дня утримувалися від відвідин чужих хат, щоб не стати недобрим полазником; у лемківських описах і в записі з Лахвиці на Любешівщині так говорили про жінок. Не приходили позичати, у Лахвиці не танцювали, бо піст, а землю не копали до Благовіщення; на Лемківщині, за М. Горбаль, після служби нічого не робили. Загального переліку заборон у джерелах немає.

Чому Введення називають Третьою Пречистою?

Так його подає Енциклопедія Сучасної України: Першою Пречистою там названо Успіння, Другою Різдво Богородиці, Третьою Введення в храм.

Джерела

• Церковний календар ПЦУ на 2026 рік
• Богослужбові вказівки ПЦУ на 2026 рік
• Постанови Архієрейського Собору ПЦУ від 24.05.2023 про календар
• Церковний календар УГКЦ на 2026 рік
• Декрет про перехід УГКЦ на новий стиль (2023)
• Проповідь Митрополита Епіфанія в день свята Введення (04.12.2020)
• ПЦУ, проповідь на Введення (04.12.2022)
• ПЦУ, Божественна літургія в день свята Введення (21.11.2024)
• ПЦУ, проповідь на Введення (21.11.2025)
• Кодекс законів про працю України, стаття 73
• Енциклопедія Сучасної України, «Богородиця»
• Енциклопедія Сучасної України, «Ігри та розваги народні»
• О. Воропай, «Звичаї нашого народу», т. 1, розділ «Введіння» (Мюнхен, 1958)
• М. Горбаль, «Свята у грудні на Лемківщині», Народознавчі зошити, 2024, № 1
• В. Галайчук, «Народний календар Березнівщини...», Народознавчі зошити, 2019, № 4
• В. Галайчук, С. Ципишев, «Народний календар Любешівщини...», Народознавчі зошити, 2020, № 6
• В. Конопка, матеріали сіл Вільгір і Колесники, Народознавчі зошити, 2014, № 2

Сторінку підготувала редакція TYME за джерелами, прочитаними 3 листопада 2026 року.

Share on Facebook

Post on X

Follow us

Save

Редакція TYME

Редакція TYME BLOG. Пишемо про те, що стає в пригоді щодня: дім і сім'я, здоров'я, авто, техніка, подорожі та поради. Кожен матеріал перевіряємо на фактаж, спираємось на офіційні джерела та особистий досвід редакції. Якщо знайшли неточність, ми будемо вдячні за сигнал.

Переглянути повну біографію