Вертеп: що це, персонажі і сценарій на 5-15 учасників
Коротко. Вертеп - це старовинний пересувний ляльковий театр, у якому на Різдво показували народження Христа, а після нього смішні сценки з народного життя. Відомі й різдвяні вистави з живими виконавцями, а в нашому сценарії ролі грають самі учасники: Ангел, пастухи, три царі, Ірод, Смерть, Чорт, Козак. Нижче: що означає слово, як був влаштований вертеп і які тексти дійшли до нас, головні персонажі, сценарій від редакції з розподілом ролей на 5-15 учасників, костюми і як зробити звізду.
Зміст
Що таке вертеп
Для різдвяної традиції важливі два значення слова з Словник української мови в 11 томах. Перше позначено як застаріле: «Печера». Саме в такому сенсі слово звучить у колядці «Нова радість стала»: «Над вертепом звізда ясна світлом засіяла». Друге: «Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні і світські пʼєси».
Олекса Воропай, посилаючись на етнографа Миколу Маркевича (1860), пише, що в день Різдва «грамотні міщани, дяки, школярі та церковні співаки збирались і носили по хатах відомий ляльковий театр під назвою вертеп». Вистава мала дві частини. Перша, «свята», розповідала про Різдво, трьох царів і царя Ірода і кінчалася його смертю. Друга, народна, була сатирично-побутовою інтермедією з Козаком, Дідом і Бабою та іншими персонажами. За Воропаєм, перша частина написана старою книжною мовою з багатьма церковнословʼянізмами і майже не змінювалася від списку до списку, а друга створена народною мовою і змінювалася залежно від місця, часу і здібностей вертепника.
Відомі й вистави, де ролі грали живі люди. Воропай описує «Трон», народну виставу, тексти якої етнограф І. Бессараба записав 1908 року в містечку Нова Прага і селі Іванівці на Херсонщині: переодягнені хлопці на Різдво заходили до заможніших домів і пропонували виставу, а для ролей мали корону, зброю воїна і косу для Смерті. А хлопці-школярі, що ходили на Різдво з віршами, іноді, за Воропаєм, перевдягалися пастухами, вояками Ірода чи чортом, і подекуди ці вірші ще називали вертепами. Такий живий вертеп і можна поставити за сценарієм нижче.
Як був влаштований вертеп
Маркевич докладно описав вертеп свого часу, і Воропай подає цей опис у власному перекладі: «Наш вертеп є похідний будиночок з двома поверхами. Зроблений він з тоненьких дощок і картону. Верхній поверх має балюстраду, за балюстрадою відбувається містерія: це Вифлеєм. На нижньому поверсі трон царя Ірода: долівку обклеєно хутром для того, щоб не видно було щілин, якими рухаються ляльки». Кожна лялька була прикріплена до дроту, і вертепник, тримаючи кінець дроту під долівкою, водив її сценою. Говорили за ляльок дячки, співаки і бурсаки, «то пискливим голосом, то басом», а вся друга частина вистави відбувалася на нижньому поверсі.
Історія: які тексти вертепу дійшли до нас
Точно, коли зʼявився вертеп, невідомо. Маркевич припускав, що вертеп зʼявився за гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, у 1600-1620 роках, і повʼязував його з київською братською школою, яку тоді відновлював гетьман. Польсько-український етнограф Еразм Ізопольський вважав, що вертеп виник і найбільше поширився в Україні в 1591-1639 роках. Записів зі старих часів мало, і Воропай припускає, що причина в усній традиції: текст вертепу знали напамʼять бурсаки, дяки і співаки, тож записувати його не було потреби. Ось які тексти він називає:
- 1666: у матеріалах Львівського Ставропігійного братства записано видатки на збудування вертепу і декорацію до нього.
- 1770: сокиринський, або «галаганівський», список, записаний у селі Сокиринцях від київських бурсаків. Це найповніший текст XVIII століття, але зберігся він лише в копії.
- 1790: текст польсько-українською мовою, теж копія і без початку.
- XIX століття: вертеп Миколи Маркевича (Київ, 1860), найкращий, на думку Воропая, текст свого часу; вертеп Чалого, надрукований 1889 року; славутинський вертеп у записі В. Мошкова (1897); батуринський у записі Ю. Жалковського (1899).
- XX століття: житомирський вертеп у записі Василя Кравченка (1927), славутинський у записі В. Пруса (1928) і хорольський (1928).
Народна частина вертепу показувала життя свого часу. У сокиринському вертепі жінки вбрані в плахти і запаски, а Запорожець «і співає, і бʼє всіх підряд, не минаючи й самого чорта, і танцює». У батуринському, кінця XIX століття, Запорожець уже народний блазень, а з ним виходять генерали, офіцери, купці, чернець Крупецького монастиря і Солоха. У хорольському, записаному 1928 року, ляльки, за словами дослідника Євгена Марковського, викликали «спогади про 1918 рік», а Запорожець перемагає донського козака і лишається живим до кінця вистави. Серед персонажів народної частини були й тогочасні типажі: поляк, москаль, шинкар, циган, що торгував кіньми. Воропай пояснює їх соціальними обставинами того часу; у нашому сценарії таких ролей немає.
«Трон» на Херсонщині, судячи з передмови до видання 1916 року, яку цитує Воропай, поліція заборонила «з уваги на небезпеку протиурядової агітації в народі».
Персонажі вертепу
У таблиці персонажі старого лялькового вертепу і те, як їх описують джерела. Склад першої частини і вбрання ляльок узято з вертепу Маркевича (1860).
| Персонаж | Хто це і що робить | Як у джерелах |
|---|---|---|
| Пономар | Відкриває виставу: закликає людей устати від сну і звістити про Різдво, а тоді йде дзвонити. | У Маркевича в сірому халаті, з волоссям, заплетеним у косу. |
| Ангели | Приносять пастухам звістку про народження Христа (Євангеліє від Луки 2:8-14). | У Маркевича двоє ангелів з крилами, один із лілією. |
| Пастухи | За звісткою ангела приходять до Марії, Йосифа і Немовляти в яслах, а потім славлять Бога (Лк 2:15-20). | У Маркевича двоє, у кобеняках. У вертепних віршах зі Слобожанщини пастухів звуть Яцько, Панас, Протас, Панько, Явтух. |
| Три царі | У Євангелії від Матвія (2:1-12) це мудреці зі сходу, кількість яких не названа: вони йдуть за звіздою і несуть дари, золото, ладан і смирну. У вертепі й колядках, як-от «Бог предвічний», їх троє і звуть їх царями. | У Маркевича в парчевих кунтушах і коронах, звʼязані між собою і рухаються всі втрьох. |
| Цар Ірод | Хоче погубити новонародженого Царя (Мт 2). «Свята» частина вертепу кінчалася смертю Ірода. | У Маркевича в парчевому кунтуші, з короною і скіпетром. |
| Воїни Ірода | Охороняють Ірода і виконують його накази. | У Маркевича тілоохоронець у лускатих латах, з величезним мечем і в шоломі; воїни зі списами. |
| Рахиль | У вертепі мати з дитиною, що оплакує дітей, вбитих за наказом Ірода. Образ іде від Мт 2:17-18, де згадано пророцтво про Рахиль, яка плаче за своїми дітьми. У нашому сценарії цієї сцени немає. | У Маркевича з дитиною на руках. У сокиринському вертепі, за Воропаєм, вбрана як українська молодиця. |
| Смерть | Приходить по Ірода. | У Маркевича це скелет із косою; у «Троні» 1908 року серед реквізиту теж є коса для Смерті. |
| Чорт (сатана) | Забирає Ірода. | У Маркевича чорний, з хвостом, крилами кажана, величезними рогами і вуглинкою в роті. |
| Дід і Баба | Відкривають другу, народну частину. | У Маркевича Дід радіє, що Ірода вже не стало, і кличе Бабу танцювати. |
| Козак-запорожець | Головний герой народної частини: співає, бʼється, танцює. | У сокиринському вертепі бʼє навіть чорта; у батуринському гине від коня; у хорольському перемагає донського козака. |
| Інші | Побутові персонажі народної частини. | У сокиринському вертепі Дівчина, Баба, Клим і Климова жінка, Дяк, Школяр; у батуринському чернець, Солоха, генерали, лікар і Савочка-жебрак, що збирає гроші за виставу; у хорольському Гайдамака. |
| Звіздоноша, міхоноша | Ролі з колядницької ватаги, які зручно додати до живого вертепу. | За Воропаєм, ватага колядників зі звіздою: береза (ватажок), звіздоноша, дзвонар, міхоноша і запасний, що допомагає міхоноші. |
Жарт про пастухів, які спершу не впізнали ангела, теж старий. У різдвяному вірші зі Слобожанщини, який наводить Воропай, пастух розповідає:
Аж гульк: а воно сяє і крилами махає.
Яцько каже: «Це птах», а Панас: «Це пряха».
А я кажу: «Тю, дурні! Це янгол Божий,
Хіба ж ти не бачиш, який він гожий?!»
Цей мотив ми взяли і в наш сценарій.
Сценарій вертепу на 5-15 учасників
Сценарій написала редакція TYME за будовою традиційного вертепу: спершу «свята» частина (Ангел і пастухи, три царі, Ірод), потім жартівлива, з Козаком і Чортом, і віншування господарям. Основу сюжету взято з Євангелій від Луки (2:8-20) і Матвія (2), а Смерть, Чорт, Козак, ягнятко і всі діалоги - з вертепної традиції та від редакції. Сцени з побиттям немовлят і плачем Рахилі немає; у дитячій постановці загибель Ірода і погоню за Чортом краще показати умовно, без справжніх ударів. Імена пастухів, Панас, Яцько і Протас, узято з вертепних віршів Слобожанщини.
Повний склад - 15 ролей. Якщо учасників менше, оберіть їхню кількість: ролі поєднаються так, щоб нікому не довелося бути на сцені у двох ролях одночасно, а на 5-7 учасників двоє ангелів, третій пастух чи троє царів зіллються в одну роль. Впишіть імена, підсвітіть слова будь-якого учасника і роздрукуйте кожному лише його слова з підказками, після яких репліки вступати. Якщо вас більше 15, решта співає колядки як хор.
Ролі (повний склад):
- Звіздоноша - несе звізду і веде дійство як оповідач.
- Ангел - приносить пастухам звістку про Різдво.
- Другий ангел - славить Бога разом з Ангелом.
- Пастух Панас - старший пастух.
- Пастушок Яцько - молодший пастух з ягнятком.
- Пастух Протас - пастух із сопілкою.
- Перший цар - несе золото.
- Другий цар - несе ладан.
- Третій цар - несе смирну.
- Цар Ірод - злий цар, який хоче погубити Дитя.
- Воїн - слуга Ірода.
- Смерть - приходить по Ірода з косою.
- Чорт - забирає Ірода і бешкетує, поки його не прожене Козак.
- Козак - проганяє Чорта і танцює.
- Міхоноша - носить міх (мішок) для гостинців.
Слова всіх ролей разом займають близько 640 слів, тобто приблизно 6-8 хвилин мовлення; з пʼятьма колядками і танцем Козака вистава триває орієнтовно 20-25 хвилин, а точно покаже прогін. Колядки можна скоротити до одного-двох куплетів.
Сцена 1. Вступ
На сцені: Звіздоноша.
(Учасники заходять гуртом, попереду Звіздоноша зі звіздою. Усі співають колядку.)
♪ Колядка «Нова радість стала»
Звіздоноша.
Добрий вечір, люди добрі!
Мир і радість вам у дім!
Із вертепом, зі звіздою
Новину несемо всім.
Чи дозволиш, господарю,
Нам вертеп свій показать,
Про Різдво, про Божу радість
Заспівать і розказать?
(Господар (учитель, ведучий) відповідає: «Просимо!»)
Звіздоноша.
Було це давно, тихої ночі під Вифлеємом. Пастухи стерегли в полі отару й грілися біля вогню.
Сцена 2. Ангел і пастухи
На сцені: Звіздоноша, Пастух Панас, Пастушок Яцько, Пастух Протас, Ангел, Другий ангел.
(Пастухи сидять біля «вогнища» (ліхтарик або червона хустка). У Пастушка на руках ягнятко.)
Пастух Панас.
Ох і холод, ох і вітер,
Аж у вусах лід дзвенить!
Підкидай-но, Яцьку, хмизу,
Хай вогонь сильніш горить.
Пастушок Яцько.
Я підкину, дядьку, хмизу,
Ось і вогник ожива.
А мені чогось не спиться...
Зірка в небі! Глянь, нова!
Пастух Протас.
Ще й яка ясна та гарна,
Світить, наче серед дня!
Чи не злодій то крадеться
Із вогнем до куреня?
(Зʼявляються Ангели.)
Пастушок Яцько.
Ой, дивіться: птах великий!
Пастух Протас.
Чи то, може, пряха йде?
Пастух Панас.
Тю на вас! Та то ж янгол Божий!
Ангел.
Не лякайтеся, пастушки:
Я з небес прийшов до вас.
Народивсь у Вифлеємі
Божий Син у світлий час.
У яслах лежить Дитятко,
Сповите, на сіні спить.
Поспішіть до Немовляти:
Він вам серце звеселить.
Другий ангел.
Слава Богу на висотах,
А на землі мир усім!
Хай же звістка ця велика
Прийде нині в кожен дім!
(Ангели відходять. Усі співають колядку.)
♪ Колядка «Ангел пастирям мовив»
Пастух Панас.
Чули, хлопці? Не баріться!
Хай ягнятко буде в дар.
Понесім його Дитятку:
Народився Божий Цар!
(Пастухи обходять сцену, ніби йдуть до Вифлеєма, і стають на коліна перед яслами (кошик з лялькою або ікона Різдва).)
Пастушок Яцько.
Ми прийшли до Тебе, Боже,
З поля, з холоду, здаля.
Ось Тобі ягнятко біле
Від усіх нас, Немовля.
Пастух Протас.
І на сопілці Тобі заграю, щоб солодко спалося.
(Звучить сопілка, або всі співають колядку.)
♪ Колядка «Я маленький пастушок»
Пастух Панас.
Слава Тобі, Боже, слава!
Розійдемось по селу
І розкажемо всім людям
Цю новину пресвяту.
(Пастухи виходять.)
Сцена 3. Три царі в Ірода
На сцені: Звіздоноша, Цар Ірод, Воїн, Перший цар, Другий цар, Третій цар.
Звіздоноша.
Тим часом зі сходу, за ясною звіздою, ішли три царі. Прийшли вони до Єрусалима, до палацу царя Ірода.
(Ірод сидить на троні.)
Цар Ірод.
Я цар Ірод, цар великий,
Кожен тут мені корись!
Хто там лізе до палацу?
Воїне, мерщій дивись!
(Вбігає Воїн.)
Воїн.
Царю Іроде, до тебе
Три царі зі сходу йдуть:
На чолі у них корони,
А в руках дари несуть.
Цар Ірод.
Нумо, клич їх! Хай заходять.
(Входять царі.)
Перший цар.
Мир тобі, царю! Ми прийшли зі сходу.
Другий цар.
Ми бачили на небі нову звізду й ідемо за нею.
Третій цар.
Скажи нам: де народився Цар юдейський? Ми хочемо Йому поклонитися.
(Ірод убік, до глядачів.)
Цар Ірод.
Новий цар? Не буде цього! Цар тут я, і більш ніхто. Та гнів сховаю: хай вони Його знайдуть.
(До царів, солодко.)
Цар Ірод.
Ідіть, гості дорогі, до Вифлеєма, розпитайте добре про Дитя. А як знайдете, вертайтеся й скажіть мені: я теж піду Йому поклонитися.
Перший цар.
Дякуємо, царю! Звізда кличе нас у дорогу.
(Царі виходять.)
Цар Ірод.
Ідіть, ідіть... А я почекаю.
Сцена 4. Дари для Дитятка
На сцені: Звіздоноша, Перший цар, Другий цар, Третій цар.
Звіздоноша.
Звізда йшла перед царями й зупинилася над місцем, де було Дитятко. Побачили царі звізду й зраділи великою радістю.
(Царі вклоняються Дитяткові.)
Перший цар.
Золото Тобі несемо: Ти Цар над усіма царями.
Другий цар.
Ладан, запашну смолу, Тобі несемо, бо Ти Бог.
Третій цар.
А смирну несемо, бо Ти став Людиною.
Звіздоноша.
А вночі уві сні царям було сказано не вертатися до Ірода. І пішли вони до своєї землі іншою дорогою.
♪ Колядка «Бог предвічний»
(Царі виходять.)
Сцена 5. Гнів Ірода
На сцені: Звіздоноша, Цар Ірод, Воїн, Смерть, Чорт.
Звіздоноша.
А цар Ірод чекав-чекав царів, та так і не дочекався.
(Ірод на троні. Вбігає Воїн.)
Воїн.
Царю, біда! Царі пішли іншою дорогою й до тебе не вернулися!
Цар Ірод.
Як?! Мене перехитрили?!
Воїне, часу не гай!
Обшукай усі оселі,
Те Дитятко відшукай!
(Воїн вибігає і за хвилю повертається.)
Воїн.
Царю, нема Дитяти! Кажуть, Йосиф і Марія вночі пішли з Ним до Єгипту.
Цар Ірод.
Утекли?! Від мене?! Та я... та я...
(Входить Смерть із косою. Воїн тікає.)
Смерть.
Стій, Іроде! Годі гніву!
Ти чинив багато зла.
Скінчилося царювання:
Я по тебе вже прийшла.
Цар Ірод.
Смерте, змилуйся! Віддам тобі корону, трон, усе золото!
Смерть.
Не треба мені твого золота. Твій час минув!
(Смерть замахується косою, Ірод падає. Смерть виходить. Вискакує Чорт.)
Чорт.
Ось і я! Оце так здобич!
Ірод-цар, мені скорись!
Ну ж бо, царю, піднімайся:
Гайда в пекло! Не барись!
(Чорт тягне Ірода за ногу зі сцени.)
Сцена 6. Козак і Чорт
На сцені: Чорт, Козак.
(Чорт повертається і кривляється до глядачів. Вбігає Козак.)
Козак.
Гей, а що це тут за мара
Серед хати завелася?
Я козак! Тікай, рогатий,
Поки шабля не піднялася!
Чорт.
Ой-ой, козаче, не бий! Я ж тільки трішки побешкетувати хотів!
Козак.
Знаю я твої бешкети! Геть звідси, щоб і духу твого тут не було!
(Козак ганяє Чорта довкола сцени, Чорт тікає.)
Козак.
Ну, тепер можна й гуляти!
Грай, музико, гопака!
Хай же бачить вся громада,
Яка сила козака!
(Козак танцює.)
Сцена 7. Фінал і віншування
На сцені: Звіздоноша, Ангел, Міхоноша.
(Усі учасники виходять наперед.)
Звіздоноша.
Наш вертеп уже скінчився,
Час і нам у путь рушать.
Хай у вашій теплій хаті
Мир живе і благодать!
Ангел.
Хай здоровʼя й щастя буде,
Хай замовкне зброї грім,
Хай у кожній рідній хаті
Буде затишно усім!
Міхоноша.
А я міхоноша, і міх у мене ще порожній. Може, знайдеться для колядників пиріжок чи цукерка?
(Господарі обдаровують колядників. Усі співають колядку.)
♪ Колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю»
Звіздоноша.
Христос рождається!
Усі.
Славімо Його!
Костюми і реквізит
У вертепі, який описав Маркевич, царі й Ірод мали парчеві кунтуші й корони, Смерть косу, а Чорт роги і хвіст, і ці прикмети легко повторити з того, що є вдома. Поради нижче редакційні:
- Звіздоноша: святковий одяг або кожушок і звізда на палиці (як її зробити, нижче).
- Ангел: біла довга сорочка чи сукня, крила з картону, обклеєні білим папером, обруч із золотистою стрічкою. Одному з ангелів можна дати в руки лілію, як у Маркевича.
- Пастухи: кожушок або хутряний кептарик, шапка, палиця, торба; у Пастушка мʼяка іграшка-ягнятко, у Протаса сопілка.
- Царі: корони із золотистого картону, довгі плащі з покривала чи штори, скринька або гарна баночка для дарів.
- Цар Ірод: найбільша корона, червоний плащ, скіпетр (палиця, обгорнута фольгою), стілець, накритий тканиною, замість трону.
- Воїн: шолом і щит з картону, спис з палиці з наконечником з фольги.
- Смерть: біле або чорне покривало з каптуром, біла маска, коса з картону на палиці, без жодного металу.
- Чорт: чорний одяг, ріжки на обручі, хвіст з мотузки чи смужки тканини.
- Козак: шаровари, вишиванка, червоний пояс, шапка, деревʼяна або картонна шабля.
- Міхоноша: полотняний мішок для гостинців.
Ясла - кошик із сіном чи соломою і загорнутою лялькою, або ікона Різдва. Для «вогнища» пастухів підійде ліхтарик під червоною хусткою.
Як зробити вертепну звізду
Звізду колядників, пише Воропай, роблять з деревʼяної обичайки і тоненьких дощечок, шалівок, прикрашають кольоровим папером і стрічками, а всередину ставлять образок «Народження Христа» і свічку. Удома її зручно зробити з картону:
- Виріжте з цупкого картону дві однакові зірки, від 40 до 60 см у розмаху.
- У центрі передньої зірки виріжте коло і заклейте його калькою чи тонким папером з малюнком або образком Різдва.
- Зʼєднайте зірки по краю смужкою картону шириною 8-10 см, як барабан: вийде обʼємна звізда з порожниною всередині.
- Обклейте промені кольоровим або фольгованим папером, на кінці приклейте стрічки.
- Усередину покладіть світлодіодну свічку чи ліхтарик. Справжня свічка в паперовій звізді небезпечна.
- Прикріпіть звізду до палиці завдовжки близько метра, для простоти нерухомо. Обертове кріплення має зібрати дорослий: з підсиленим центром, шайбами, гайкою і зазором для обертання.
Коли ходять з вертепом
За Маркевичем, вертеп носили по хатах у день Різдва; «Трон» на Херсонщині показували в дні Різдвяних свят. З 1 вересня 2023 року ПЦУ і УГКЦ в Україні відзначають нерухомі свята за новим стилем, тож Різдво для них 25 грудня, а Святвечір 24 грудня. Як підготуватися до свят, читайте на сторінках про Святвечір, колядки, віншування і Щедрий вечір, коли ходять з Маланкою і козою.
Часті питання
Що таке вертеп?
Старовинний пересувний ляльковий театр, у якому на Різдво показували народження Христа, трьох царів і загибель царя Ірода, а потім смішні сценки з народного життя. Бувають і живі вертепи, де ролі грають люди в костюмах.
Що означає слово «вертеп»?
Словник української мови серед значень подає застаріле «Печера» і «Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні і світські пʼєси». У колядці «Нова радість стала» співають: «Над вертепом звізда ясна світлом засіяла».
Які персонажі у вертепі?
У першій частині, за вертепом Маркевича, Пономар, Ангели, пастухи, три царі, цар Ірод, його воїни, Рахиль, Смерть і Чорт. У другій, народній, Козак-запорожець, Дід і Баба та інші побутові персонажі. До нашого сценарію додано ще звіздоношу і міхоношу з колядницької ватаги.
Скільки людей потрібно для вертепу?
Наш сценарій розрахований на 5-15 учасників: при меншій кількості ролі поєднуються так, щоб ніхто не був на сцені у двох ролях одночасно. Якщо вас більше 15, решта співає колядки як хор.
Скільки триває вертеп?
Слова нашого сценарію займають приблизно 6-8 хвилин; з пʼятьма колядками і танцем Козака вистава триває орієнтовно 20-25 хвилин.
Хто такі звіздоноша і міхоноша?
За Воропаєм, це учасники ватаги колядників зі звіздою: звіздоноша несе звізду, міхоноша мішок для гостинців. Ще у ватазі є береза (ватажок), дзвонар і запасний.
Чим вертеп відрізняється від колядування?
Колядники співають колядки і віншують господарів, а вертеп - це вистава з ролями й сюжетом. Колядки звучать і у вертепі, між сценами.
Коли ходять з вертепом?
На Різдво і в різдвяні свята. ПЦУ і УГКЦ з 2023 року святкують Різдво 25 грудня.
Джерела
- О. Воропай, «Звичаї нашого народу», т. 1, Мюнхен, 1958, розділи «Вертеп», «Вірші на Різдво Христове», «Трон» (с. 86-99), ватага зі звіздою (с. 60).
- М. Маркевич, «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян», Київ, 1860, розділ «Вертепъ»: опис скрині і склад дійових осіб.
- Значення слова: Словник української мови в 11 томах.
- Сюжет: Євангеліє від Луки 2:8-20, Євангеліє від Матвія 2 (сцени зі Смертю, Чортом і Козаком з вертепної традиції та від редакції).
- Календар: постанови Помісного собору ПЦУ від 27.07.2023 і декрет УГКЦ ВА 23/025 (див. сторінку про Святвечір).
Вам Також Може Сподобатись
