Щедрий вечір 2026: Маланка, Василя і старий Новий рік
Коротко. Щедрий вечір у 2026 році припадає на 31 грудня, четвер: це вечір перед Василем, тобто перед Новим роком, і водночас Маланка, день преподобної Меланії. Наступного дня, 1 січня 2027 року, свято Василя. Так за новим стилем ПЦУ та УГКЦ в Україні; за старим стилем це 13 і 14 січня 2027 року, звідки й «старий Новий рік». Але не всюди Щедрим вечором звали саме цей вечір: у Надсянні й на Опіллі так називали вечір перед Водохрещем. Нижче дати, таблиця назв і страв за етнографами, Маланка, ворожіння, ранкове посівання і що таке старий Новий рік тепер.
Зміст
Коли Щедрий вечір, Маланка і Василя
| Щедрий вечір, Маланка | Василя, Новий рік | Ті самі дні за старим стилем (цивільні дати) |
|---|---|---|
| 31 грудня 2026, четвер | 1 січня 2027, пʼятниця | 13 і 14 січня 2027 (середа, четвер) |
| 31 грудня 2027, пʼятниця | 1 січня 2028, субота | 13 і 14 січня 2028 (четвер, пʼятниця) |
| 31 грудня 2028, неділя | 1 січня 2029, понеділок | 13 і 14 січня 2029 (субота, неділя) |
| 31 грудня 2029, понеділок | 1 січня 2030, вівторок | 13 і 14 січня 2030 (неділя, понеділок) |
| 31 грудня 2030, вівторок | 1 січня 2031, середа | 13 і 14 січня 2031 (понеділок, вівторок) |
У Богослужбових вказівках ПЦУ 31 грудня позначено як день преподобної Меланії Римлянки (439), а 1 січня як Обрізання Господнє і память святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської (379) (Богослужбові вказівки ПЦУ на 2026 рік). З 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ в Україні живуть за новим стилем для нерухомих свят (постанови Помісного собору ПЦУ, 27.07.2023; декрет УГКЦ ВА 23/025). Воропай пояснює, що в народній традиції стародавнє свято напередодні Нового року і день Меланії «обʼєднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки» (О. Воропай, «Звичаї нашого народу», т. 1, Мюнхен, 1958).
Чи вихідний 1 січня. Новий рік є в переліку святкових днів статті 73 Кодексу законів про працю, але під час воєнного стану ця стаття не застосовується (частина 6 статті 6 Закону № 2136-IX). Якщо воєнний стан і ця норма діятимуть і на 1 січня 2027 року, пʼятницю, святкового вихідного не буде, а відпочинок залежатиме від графіка роботи.
Де який вечір звали Щедрим і що їли
Етнолог Михайло Глушко наголошує, що назву «Щедрий вечір» треба розрізняти: на Поліссі, Слобожанщині, Середній Наддніпрянщині та далі на схід так звали вечерю перед Василем, а в Надсянні, на Опіллі та інших західних теренах Щедрий вечір святкували перед Водохрещем (М. Глушко, «Львівська Пошта», 03.01.2019). Воропай пише, що Галицьке Поділля вечора перед Новим роком як Щедрого не святкує, бо в галичан Щедрий вечір напередодні Водохреща.
| Де | Який вечір Щедрий | Що на столі | Джерело |
|---|---|---|---|
| Полісся, Слобожанщина, Середня Наддніпрянщина і далі на схід | Вечір перед Василем | На Поділлі, Поліссі, Слобожанщині вареники з мʼясом, книші, ковбаси; на півночі Полісся ще й кутя | Глушко, 2019 |
| Західне Полісся (Волинська область) | Вечір перед Василем: «Щедрий вечір», «Багата вечеря», «Щодруха» | Скоромне вже можна, кутю могли присмачити салом чи шкварками | Симко, 2022 |
| Подніпровʼя | Вечір перед Василем | Пироги з мʼясом, гречані млинці на свинячому смальці | Воропай, 1958 |
| Південь України | Вечір перед Василем | Бублики | Воропай, 1958 |
| Гуцульщина | Вечір перед Василем | Вареники, які гуцули звуть «пирогами» | Воропай, 1958 |
| Надсяння, Опілля, інші західні терени | Вечір перед Водохрещем | Лише пісні страви | Глушко, 2019 |
| Галицьке Поділля | Вечір перед Водохрещем; вечора перед Василем як Щедрого не святкували | Воропай, 1958 |
Різниця важлива для столу: Святвечір і Водохресний Святвечір пісні, а вечеря перед Новим роком там, де її звали Щедрою, вже скоромна. Дослідниця Вікторія Симко пише про Західне Полісся, що «перед Новим роком дозволялося їсти скоромне», а респондентка із села Гривядки на Ковельщині казала, що кутю на Щедрий вечір можуть «і з салом робити, так во посмачити» (В. Симко, «Народознавчі зошити», 2022, № 1). Енциклопедія сучасної України додає, що на Поліссі цього вечора готували другу кутю, тому сам вечір називали «щедра кутя», а на столі переважали скоромні страви (О. Курочкін, «Новий рік», Енциклопедія сучасної України, т. 23). Про пісні вечері читайте на сторінках Святвечір і Водохреща.
Щедра вечеря: батько за пирогами
Воропай наводить спогад із Київщини. Ввечері мати запалювала свічку перед образами і ставила на стіл миску з пирогами, а батько сідав на покуті й ховався за ними. Діти вдавали, що не бачать його:
«Мамо, а де наші тато?» «А хіба ж ви мене не бачите, діти?» «Не бачимо, тату!» «Дай, Боже, щоб і на той рік ви так мене не бачили!»
Пироги тут, за Воропаєм, є «символом щедрости, багатства!». Після цього всі сідали до «щедрої куті», «щоб у достатках і спокої других свят дочекати!», а під вікнами вже щедрували. Тексти щедрівок, зокрема маланкових, зібрано на сторінці щедрівки.
Маланка: що це і хто ходить
Маланка, або Меланка, це водночас день преподобної Меланії і гурт ряджених, що ходить селом у Щедрий вечір. За Воропаєм, ходили дві «Меланки», парубоча і дівоча, а ще діти водили козу. На Різдво ж ходять з іншою виставою з ролями, вертепом.
- Парубоча Меланка. «Меланкою» перебирався парубок, «що вміє «штуки викидати»», і ходив не сам, а з почтом: орач із чепігами від плуга, сівач із сівнею, дід із гарапником, ведмідь, коза, журавель, чорт з ріжками та інші, усі в кожухах вовною догори, в масках, вимазані сажею чи білою глиною. Заходили туди, де збиралися дівчата, а «Меланка» в хаті шукала віника, щоб розкидати сміття, і свіжої глини, щоб мастити припічок, тож господині все ховали.
- Дівоча Меланка. За Воропаєм, вона має «поважніший характер»: дівчата вбирали найкращу з-поміж себе «молодою», у вінок, стрічки й намисто, а друга перевдягалася за молодого Василя. До хати вони не заходили, а щедрували під вікном.
- Коза. Хлопці-підлітки водили «козу»: обруч із рогами, обмотаними лепехою, і вухами з деревʼяних ложок, кожух вовною догори. З ними був «кіт» із торбою на сало. Під щедрівку «коза» падала, «кіт» просив сала, «щоб коза встала», і коза знову танцювала.
Опис кози Воропай подає як спогад співрозмовника з Київщини, а обидві Меланки описує без привʼязки до конкретного села (О. Воропай, «Звичаї нашого народу», т. 1, Мюнхен, 1958).
Маланка сьогодні. Маланка внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України двома записами (Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України). «Новорічна традиція буковинського маланкування» (наказ Мінкульту від 06.07.2022 № 228) охоплює селище Красноїльськ, місто Вашківці і понад півтора десятка сіл Чернівецького, Дністровського та Вижницького районів, серед них Горбова, Бояни, Мамаївці, Суховерхів. «Традиційний обряд Маланка с. Белелуя Івано-Франківської області» внесено наказом від 12.07.2023 № 380 (зі змінами від 27.07.2023 № 406). Співробітники Музею Івана Гончара бачили белелуйську Маланку 13-14 січня 2016 року: ходять лише неодружені хлопці, «ведмеді» в костюмах з осоки, що важать близько пів центнера, «чорти» з дзвіночками і деревʼяними вилами, а місцева господиня Ольга Шовкопляс, за словами музейників, «вже 70 років поспіль «вбирає» маланку», перевіряючи кожен костюм (Музей Івана Гончара, 23.01.2017).
Ворожіння в ніч на Василя
Дівчата, хоч і самі водили Меланку, знаходили час поворожити. Воропай пише, що ворожили «переважно так само, як на «Андрія» ворожили». Ось що він записав:
| Де | Як ворожили |
|---|---|
| Як на Андрія | Слухали під вікнами, питали в перехожих імʼя, кидали чобіт, рахували кілки в плоті: «удівець, молодець» |
| Гуцульщина | Із завʼязаними очима рахували кілля до девʼяти, девʼятий перевʼязували хустинкою і зранку дивилися, рівний він чи кривий; годували кота варениками, як на Андрія пса, щоб дізнатися: «Котра з нас перша заміж піде?» |
| Слобожанщина | Опівночі на березі розпалювали вогнище і кидали в ополонку тліючі головешки: затріщить, то за багатого, «пшикне», то за бідного |
На Гуцульщині, за Воропаєм, новорічна ніч ще й «свято печі»: ґаздині зранку на Меланки мастили піч глиною, а вночі на ній ніхто не спав, «бо тяжко їй танцювати». Більше давніх ворожінь зібрано на сторінці ворожіння на Андрія.
Ранок Василя: посівання і полазник
Зранку на Василя, тепер 1 січня, а в часи, які описує Воропай, за старим стилем, хлопці йшли посівати. Воропай наводить спогад: хлопець бере рукавицю із зерном, пшеницею, житом, ячменем, вівсом і горохом, спершу посіває вдома перед образами, а потім іде до родичів і сусідів. Вітаючи, примовляли, наприклад, так, як записав Воропай на Київщині: «Сію, вію, посіваю, з Новим Роком поздоровляю».
- Полазник. Перший посівальник зазвичай і перший «полазник», що приносить у хату щастя. За народним віруванням, щастя приносять лише хлопці, тому дівчатам посівати «не годиться».
- Слобожанщина. Першого посівальника господиня просила сісти на порозі, «щоб кури сідали та курчат висиджували», а зерно після посівання віддавали курям.
- Західне Поділля. Сміття, яке від Різдва до Нового року зберігали біля покуття, зранку виносили, палили на воротях і стрибали через вогонь усією родиною, а за людьми й худоба та інша живність, «щоб всяка нечисть на вогні залишилась».
- Київщина. Сіном зі святвечірнього столу перевʼязували садові дерева, а неродючі «страшили»: брат із сокирою грозив зрубати, а сестра з дерева благала: «Не рубай мене, буду вже родити».
- Свято Василя. За спогадом, який наводить Воропай, до іменинника Василя зʼїжджалася рідня на обід, а потім запрягали коней і їхали «на прогін».
Усі записи взято з розділу «Новий рік або свято Василя» книжки О. Воропай, «Звичаї нашого народу», т. 1, Мюнхен, 1958, де є й тексти новорічних поздоровлень із Херсонщини, Київщини, Поділля, Буковини і Гуцульщини. Девʼять посівалок із місцем запису зібрано на сторінці посівалки.
Старий Новий рік: що це тепер
«Старий Новий рік» це 1 січня за юліанським календарем, яке тепер припадає на 14 січня за григоріанським. Коли у 1582 році запровадили григоріанський календар, різниця становила 10 днів. Ще три дні додалися тому, що за григоріанським правилом роки 1700, 1800 і 1900 не були високосними, а за юліанським були (Військово-морська обсерваторія США); так і вийшло 13. Відповідно Щедрий вечір за старим стилем припадає на 13 січня.
Поки ПЦУ та УГКЦ жили за старим стилем, свято Василя припадало на 14 січня, а державний Новий рік на 1 січня, тож Новий рік фактично мав дві дати. Ці церкви перейшли на новий стиль з 1 вересня 2023 року, і перше свято Василя за новим стилем припало на 1 січня 2024 року. 13 і 14 січня лишаються Щедрим вечором і Василем для громад, що живуть за старим стилем.
Енциклопедія сучасної України нагадує, що Меланка і Василь «не мали важливого значення в релігійному календарі, тож у їхній обрядовості майже не помітно церковних мотивів» (О. Курочкін, «Новий рік», Енциклопедія сучасної України, т. 23).
Скільки лишилося до самого Нового року: лічильник днів до Нового року.
Часті питання
Коли Щедрий вечір у 2026 році?
31 грудня 2026 року, у четвер, за новим стилем ПЦУ та УГКЦ в Україні. Свято Василя 1 січня 2027 року, у пʼятницю. За старим стилем 13 і 14 січня 2027 року.
Щедрий вечір і Маланка це одне свято?
Так, у народній традиції вони злилися: 31 грудня день преподобної Меланії, а вечір перед Новим роком Щедрий. Воропай пише: «тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки».
Чому в Галичині Щедрий вечір перед Водохрещем?
Так склалося в Надсянні, на Опіллі та інших західних теренах: там Щедрим називали вечір перед Водохрещем, і страви були пісні (Глушко). Воропай окремо пише, що Галицьке Поділля вечора перед Новим роком як Щедрого не святкує.
Чи можна на Щедрий вечір скоромне?
Там, де Щедрим був вечір перед Василем, так: на Подніпровʼї пекли пироги з мʼясом, на Поліссі робили вареники з мʼясом і ковбаси, а кутю могли присмачити салом. Святвечір і Водохресний Святвечір пісні.
Хто ходить з Маланкою?
У парубочій Меланці переодягнений парубок-«Меланка» і почот: орач, сівач, дід, ведмідь, коза, журавель, чорт та інші. У дівочій найкраща дівчина в ролі «молодої» Меланки і дівчина в ролі Василя.
Чим щедрування відрізняється від колядування?
Енциклопедія сучасної України пише, що «поділ на щедрівки, новорічні пісні й колядки досить умовний», але новорічне щедрування значно менше зазнало впливу церкви, ніж колядування. Щедрівки повʼязують передусім із Новим роком, колядки з Різдвом, але межа між ними умовна.
Що таке старий Новий рік?
Це 1 січня за юліанським календарем, яке тепер припадає на 14 січня. Щедрий вечір за старим стилем 13 січня. Для ПЦУ та УГКЦ в Україні з 2023 року Василя і Новий рік припадають на 1 січня.
Чому дівчатам не можна посівати?
За народним віруванням, яке наводить Воропай, щастя в хату на Новий рік приносять лише хлопці, тому посівали хлопці.
Чи 1 січня вихідний?
Новий рік є в переліку святкових днів статті 73 КЗпП, але під час воєнного стану ця стаття не діє. Якщо так буде і 1 січня 2027 року, вихідний залежатиме від графіка роботи.
Джерела
- Дати і календар: постанови Помісного собору ПЦУ, 27.07.2023; декрет УГКЦ ВА 23/025; Богослужбові вказівки ПЦУ на 2026 рік; Військово-морська обсерваторія США.
- Етнографія: О. Воропай, «Звичаї нашого народу», т. 1, Мюнхен, 1958 (розділи «Щедрий вечір», «Новий рік або свято Василя»); М. Глушко, «Львівська Пошта», 03.01.2019; В. Симко, «Народознавчі зошити», 2022, № 1; О. Курочкін, «Новий рік», Енциклопедія сучасної України, т. 23; Музей Івана Гончара, 23.01.2017.
- Спадщина: Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Вам Також Може Сподобатись
